Говорю сразу Не уверен то что правильно но писал как сам ситал и прото произведение которое читал.^_^Художественные произведения могут быть юмористическими, то есть содержать добродушный смех, а могут быть сатирическими, то есть содержать смех критикующий, высмеивающий недостатки и пороки человека.
В повести Н.В. Гоголя «Тарас Бульба» есть эпизоды, которые вызывают добрый смех читателя, например, это момент встречи Бульбы с сыновьями. Гоголь подшучивает над странным поведением главного героя, Тарас Бульба нравится автору.
Сказки Салтыкова-Щедрина сатирические, автор хочет показать общественные пороки, которые необходимо исправить, смех его острый, резкий, часто вызывает грустные размышления.
Рано или поздно его бы поймали за разбои он не хотел чтобы его крестьянам тоже досталось из-за него.
в романе Мастер и Маргарита раскрываются такие проблемы, как проблема выбора, проблемы добра и зла, проблемы любви и одиночества, проблемы творчества и нравственности.
Проблема выбора Читая произведение Булгакова, мы замечаем первую проблему, которую поднимает писатель и это проблема выбора. Булгаков строит сюжет так, что от каждого персонажа зависит его судьба и то по каким законам будет развиваться жизнь. Писатель дает каждому из своих героев возможность менять жизнь к лучшему, вот только не каждый из них этим шансом пользуется. А ведь перед выбором поставлен каждый. Это и Маргарита, которой нужно выбирать жизнь с мужем в богатстве, либо жить с бедным Мастером. Это и выбор, который нужно было сделать Понтию Пилату. Выбор, который нужно было делать Рюхину и Бездомному. Дочитав работу Булгакова, мы увидели, что каждый из героев все-таки сделал свой личный выбор и он для каждого был по-своему правильным.
Нравственные проблемы Ключевой в романе является и нравственная проблема, когда каждый человек должен определить для себя, что хорошо, что плохо, стать на путь предательства или остаться верным своим идеалам, быть трусом или же стать на справедливый путь. Все герои в определенный момент своей жизни решают для себя нравственные вопросы, выбирая тот или иной путь. Так Понтий должен для себя решить, оправдать невиновного или же вынести смертный приговор. Мастер должен делать выбор либо отказаться от своего произведения, подчинившись цензуре или же отстаивать собственный роман. Маргарите нужно решить быть с мужем или же разделить судьбу с любимым Мастером. При этом все персонажи сталкиваются с нравственной стороной проблемы.
Проблема добра и зла Еще одной из вечных проблем, что раскрыл Булгаков, была проблема добра и зла. Данная тема интересовала многих писателей и была актуальна во все времена. Булгаков тоже не остался в стороне от проблемы добра и зла и раскрыл ее по-своему, используя жизнь и выбор своих персонажей. Две разные силы, что должны быть в равновесии и не могут существовать одна без другой, автор воплощает в образах Иешуа из Ершалаима и Воланда. Мы увидели, что две силы равноправны и стоят на одной ступени. Воланд и Иешуа не управляют миром, а лишь сосуществуют и противоборствуют, устраивая споры. При этом можно смело утверждать то, что борьба добра и зла вечная, так как не найдется в мире ни одного человека, кто бы не совершил греха, точно так же как нет того, кто бы ни разу в жизни не совершил добра. Главное уметь распознать эти две силы и выбрать правильный путь. Как раз роман помогает читателям понять, что есть добро, а что зло.
ДРУЖБА КОХАННЯ<span>Олександр ПУШКІН 1799-1837<span>Пушкінська ясність, пушкінська простота завжди непереможно <span>вабили </span>мене.Максим РильськийСторінки життя і творчостіКолись у давньогрецькому місті Афінах біля храму Аполлона Лікейського існувала школа — Лікей (або Ліцей), де викладали видатні філософи античності Сократ і Арістотель. Найвищими цінностями Ліцею були знання. З давньогрецької слово лікей перекладається як «світло, що було пов’язано з культом бога Аполлона» (охоронця світла, покровителя наук і мистецтва).За зразком античних шкіл у Європі <span>почали </span>створювати навчальні заклади — ліцеї.І серед них один із найвідоміших — той, що відкрили 19 жовтня 1811 р. в Росії в Царському Селі (нині музей-заповідник у м. Пушкіні), неподалік від Санкт-Петербурга.У Царськосельському ліцеї навчався Олександр Пушкін. Тут зміцнів його талант, сформу<span>вався </span>світогляд і характер. Тут юний поет знайшоводнодумців, дружба з якими залишила глибокий слід у його душі, підтримувала у важкі моменти життя, надихала на творчість.ЗауважтеЗа час навчання в Ліцеї О. Пушкін написав понад сто віршів, розпочав поему <span>«Руслан </span>і Людмила».Мудра думкаВін був одним із нас і водночас не таким, як усі. Природа обрала його бути генієм.Іван ПущинЛіцеїсти <span>навчалися </span>шість років. Вони вивчали моральні (Закон Божий, етика, логіка), словесні (російська, французька, німецька мови й латина, а також риторика — мистецтво говорити), історичні (російська та всесвітня історія, географія), математичні (математика, фізика) дисципліни й обов’язково — різні види мистецтва та фізичні вправи. Ліцеїсти писали вірші, малювали, танцювали, училися їздити верхи, фехтувати. Юнаків із найкращих дворянських сімей спеціально готували до державної діяльності, до служіння батьківщині. До Ліцею були запрошені найкращі викладачі, які виховували в ліцеїстах честь, патріотизм і відповідальність.Олександр Пушкін був добре підготовлений до занять у Ліцеї завдяки родинному вихованню. Він досконало володів іноземними мовами, прекрасно знав російську й зарубіжну літератури, мав гострий розум і чудову пам’ять. З улюблених предметів — російської поезії і французької мови — у Пушкіна завжди були відмінні оцінки (до речі, його ліцейське прізвисько було Француз), точні й природничі науки давалися йому важко, а з математики було «задовільно». Начитаність, благородство душі, а головне, володіння поетичним даром зробили Олександра душею ліцейського товариства.Він міг одним розчерком пера змусити всіх сміятися або сумувати, захоплюватися або обурюватися. Пушкін-ліцеїст був веселим, доброзичливим і вигадливим на витівки.Геніальність Пушкіна отримала імпульс для розвитку саме тут, у Ліцеї, де цінувалися вільне мислення й талант. Усі випускники Ліцею стали згодом відомими людьми, які зробили значний внесок у розбудову своєї держави. Однак, де б вони не <span>були, </span>куди б їх не кидала доля, вони завжди були вірними своїй школі.Вид на ліцей і ліцейську арку. 1791 р. Архітектор І. Неєлов<span>Для </span>ліцеїстів пушкінського <span>випуску дата заснування </span>Ліцею <span>— 19 жовтня — була священною. Завершивши навчання, вони поклялися </span>у вічній дружбі й вирішили щороку зустрічатися в День Ліцею. їхня дружба — непорушне братство, союз однодумців — витримала перевірку часом.На картині відомого художника Іллі Рєпіна «Пушкін на ліцейському екзамені в Царському Селі 8 січня 1815 року» (1911) зображений один із пам’ятних моментів навчання поета в Ліцеї. На врочистий екзамен ліцеїстів був запрошений відомий російський поет Гавриїл Державін. Почувши вірш «Спогади про Царське Село» О. Пушкіна, письменник був уражений <span>талантом </span>юного ліцеїста. Гавриїл Державін хотів привітати й розцілувати свого наступника в поезії, <span>але </span>той, збентежений успіхом, вибіг із зали й заховався</span></span>
В фильме высмеиваются жадность невоспитанность и безолаберность родителей детей которые не воспитали их