На календарі вже час для весни.
<span> Причаїлася холодна
зима десь у яру. Не хоче забиратися геть. Та не бояться її люди,
особливо молоді дівчата та хлопці. Допомагають весні долати зиму у
весняних хороводах: «ми цю пісеньку співаєм і весноньку викликаєм».
Носять зображення сонця. Побачило це велике сонце, усміхнулося, послало
багато промінчиків на землю, щоб привітатися із побратимами. Потепліло.
Розтанув сніг. Заспівали радісно дівчата: «ой минула вже зима, снігу,
льоду вже нема». Запалили солом'яне опудало зими. Перелякалася зима, та й
побігла від нестерпного жару у вічний холод. Почула заклики дівчат
весна, ступила на поріг, а з нею разом «прилетіли журавлі, і великі, і малі». </span><span> Природа прокинулась, зазеленіла та й зацвіла буйним цвітом для гарного майбутнього врожаю.</span>
1.)На весні
2.)Тугарин кримезний як Дуб
3.)Скромна та ніжна Мирослава
4.) День ловлі Ведмедів
5.)На дівчину напала скажена ведмедиця
6.)Стародавнє село Тухля
<span>7.)Просить у Боярина руки його доньки<em /></span>
Події були написані досить правдоподібно, але примітивно і я здогадувався, що наприкінці твору виявиться, що ніякого динозавру не було, а це лиш чийсь жарт або помилка...
Багато речей українці прикрашають вишивкою.Це рушники, серветки, вишиванки,сорочки і українські костюми.Вишивку виготовляє сама людина. Вишитими рушниками прикрашають хати. Вишиті сорочки і вишиванки одягають на свята.Українська вишивка -це символ українського народу, рідного краю,де народилася людина.
Значення історичних пісень у житті українського народу
Найголовнішою і найважливішою ознакою українських історичних-пісень є те, що вони творилися в різні історичні епохи «по свіжих слідах» подій, що викликали інтерес народу. З роками деякі тексти втрачали свою актуальність і забувалися, інші продовжували жити у певних місцевостях, а найкращі пісні хоча і змінювалися, доповнювалися, але запам'ятовувалися, передавалися від покоління до покоління по всій території України.
Історичні пісні поділяються на певні групи відповідно до часу створення. Це пісні дружинного і княжого віку (XIV—XV ст.), козацькі пісні (XVI—XVII ст.), гайдамацькі (1772—1795 рр.), рекрутські і кріпацькі пісні про волю. Народ створив і зберіг пісні про Байду Вишневецького, про війну із турками і поляками, про битви під Жовтими Водами і Берестечком, про Семена Палія, про зруйнування Січі, знущання царів із козаків, про народних месників. У Західній Україні співали про народні повстання опришків і Олексу Довбуша.
Найцікавішим і найбільшим є цикл історичних пісень про козацьку добу.
У нескінченних війнах горіли в пожарищах архівні матеріали про людей, які жили в Україні, офіційні документи: угоди, розписки, реєстрові книги. Україна могла втратити все, якби не історичні пісні, які й самі стали найточнішими історичними свідченнями.
Однією із найдавніших історичних пісень можна вважати пісню «Зажурилась Україна...», у якій відтворено дух епохи ординських нападів, створено картину дикого грабежу, захоплення ясиру, проголошено заклик до боротьби проти ворогів. У цій пісні не вказане місце події, не уточнюється час, бо подібні напади ординців відбувалися дуже часто і будь-яке село могло стати об'єктом нападу. А ось у піснях «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко», «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то хміль», «Максим козак Залізняк» йдеться про конкретних історичних осіб і про більш-менш відомі історичні події.
У пісні «За Сибіром сонце сходить» говориться про селянські повстання і українського Робін Гуда Устима Кармелюка, який двадцять років воював із панами, а все відібране роздавав бідним.
Українські письменники і поети часто зверталися до історичної пісні. Тарас Шевченко у своїх поемах створив образи народних співців, використавши історичні образи із народних пісень. Історичні пісні представлені у творах Ю. Федьковича, С. Руданського, Лесі Українки. Мотиви героїчного епосу знаходимо у повісті М. Гоголя «Тарас Бульба», роману Є. Гребінки «Чайковський», у новелах О. Єфименка «Як Самійло Кішка втік з турецької неволі», «Татарські напади» та у творах багатьох інших українських митців.
Отже, значення історичних пісень полягає не тільки в тому, що вони зберегли пам'ять про історичне минуле і народних героїв, а й у тому, що вони стали матеріалом для творчих надбань українських письменників, поетів, драматургів, художників, композиторів і через віки донесли до нас героїчний дух народу. (Фуух. надеюсь там нет ошибок)
