[н е з б а' г н е н: и i]
Щасливий я, бо українець, бо народився і живу на чудовій мальовничій землі – в славній Україні. Батьківщина для мене, як і для кожного з нас – це рідний край, де живе моя родина, де я живу і навчаюся, де яскраво світить сонце, і привітно всміхаються люди. Батьківщина – це земля моїх пращурів. Батьківщина – це рідний дім, де на мене чекають завжди з любов’ю і надією, до якого я завжди буду повертатися, де б я не мандрував у світі.
Любов до Батьківщини починається з любові до рідної хати, до стежки, по якій бігав босоніж, до мудрості народної казки. Адже сила життя в мудрості народній.
Батьківщина – це все, що мене оточує: і небо, і зорі, і поля; люди і друзі, які зі мною в радості чи в смутку; це те, що підтримує у час негоди, дає сили здолати труднощі.
Я цього лита видпочивав у табори.Там я познакомился з цикавими друзями,ми дуже гарно проводили час.Ходили на ставок,грали в ризни игри,весело проводили свий час.Мени дуже сподобалось,це було нпзабутньо
Чимало води збігло від того часу, коли це сталося.
Нарешті прийшло бабине літо.
Чумацький шлях висів над головою.
На полонині паслися отари овець.
Іван Петрович був відомим політиком.
Десять вершників мчали по битому шляху.