<span>Прізвище В. Сосюри з французької на українську переінакшив:
В. Козацький писар</span>
Олімпійські боги:
Зевс (Зевес або Юпітер) – верховний бог, бог блискавки і грому.
Юнона (Гера) – богиня шлюбу, його дружина.
Венера (Афродита) – богиня кохання, побічна дочка Зевса, мати Енея.
Еол – бог вітрів, брат Зевса.
Нептун – бог моря, брат Зевса.
Вулкан – бог вогню, покровитель ковалів, чоловік Венери.
Меркурій – бог торгівлі, посланець богів, син Зевса.
Земні герої:
Еней – троянський цар, син Венери й Анхіза.
Анхіз – цар Трої, батько Енея.
Низ та Евріал – троянські воїни.
Дідона – цариця Карфагена.
Латин – цар Латинської землі.
Амата – його дружина.
Лавінія (Лавіся) – їх дочка.
Турн – цар рутульський.
Еванд – цар аркадський.
Палант – його син. (Еванд і Палант – союзники Енея у його війни проти Турна).
Сівілла – жриця бога сонця Феба.
Оловний герой повісті — Павлусь. Хлопець жив у селі Спасівка з дідусем, матір’ю та сестрою Ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. Павлусь утратив рідних, а сестру татари забрали в полон. Щоб урятувати її, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. Павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників України. Саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. Чимало перешкод виникло на шляху до Криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду! Його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, допомагав іншим у скруті. Звісно, що таким сміливцям посміхається доля. Павлусь досяг своєї мети: Девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари
<span>Це означає " полетіли ".</span>
Неслухняний"Не було того дня,щоб хто-небудь не жалівся на Федька:там шибку з рогатки вибив;там синяка підбив своєму "закадишному"другові..." Сильний"Битися з ним і не пробуй,-перший по силі на всю вулицю.Ураз тобі дасть підніжку,зімне,насяде й пита:-Ну?Нажився на світі?Говори!" Сміливий,гордий"Тут же підскакує до Стьопки,хапа нитку й рве її до себе.Нитка тріскає,змій диркає....Вигляд у нього гордий." Впертий"Федько не як всі діти поводиться.Він не плаче,не проситься...Мати лає,грозиться,а він хоч би слово з уст,сидить і мовчить" Злий"-Що?Уже знов?-питає батько,глянувши на Федька.Федько ще більше насуплюється й починає колупати пальцем кінецю столу.А мати розповідає....." Сумний"Федько витирає сльози,що виступили з його очей,бере гроші й ховає в кишеню....." Здивований"І за що Бог покарав такою сибірякою...А батько нічого йому не каже,...." Наляканий"-Скидай,сучий сину,штани!-раптом грізно звертається батько до Федька.Федько спідлоба дивиться...." Втомлений"Федько ловко заткнув палицю в купу мокрою снігу,зняв шапку й витер піт:-Ху!...." Боязкий"Федько трусився,коліна його зігнулись і хилиталися на всі боки.Він мовчав....."