Що людыни потрибно для щастя
Багато лбдей вважаэ що людям для щастя потрибни грощи, но це не правда.Я вам це доведу.
Був на свити одын чоловик.Вин був дуже добрый.Одного разу вин рушыв у подорож.Бачить, перед ним колодяць вин пидийшов до нього.И почув голос з колодця.Вин мовыв до нього:
-Чи знаэш ти, що таке потрибно для того щоб людына була щаслыва?
А вин на це видповив:
-Сим'я.
-Ну щож, тоди у тебе буде сим'я.
Колы цей чоловик повернувся з подорожи вин знайшов соби дружину.
А по сосидству жив баярын якый розпросыв як це трапилось.Бо вона була з иншого городу.Чоловик все розказав йому.
Баярин рушив так як чоловик.Вин також зустрився з колодцем, але на його запытання видповив:
-Гроши.
Колы баярен повернувся то йому далы багато грошей за те що вин розповив всим про колодязь.
Через рик у чоловика народилися диты.А у боярина кинылыся гроши, так вин й остався з ничим.
Тут посмотри
http://ipaddim.ru/drugoj/tvir-rozdum-za-romanom-dostoyevskogo-zlochin-i-kara.html
<span>Серед
жіночих образів, створених літературою давньої Русі, дружина
новгород-сіверського князя Ярославна посідає особливе місце.
Образ
її у творі місткий, узагальнений. Це і мати-вітчизна, яка послала захищати
рідну землю від ворога, що загрожував усім і кожному.
Це
водночас і глибоко ліричний образ жінки, втілення подружньої вірності,
моральної чистоти. Вкарбовується в пам’ять юна постать в Путивлі на забралі;
вся вона — жіноче чекання й тривога, вболівання і скорбота.
Як
відомо, література давньої Русі не знала відверто вигаданого героя, і Ярославна
— це історична особа, але разом з тим вона — художній образ, створений автором
«Слова…».
Ярославна
постає перед нами не як княгиня, а як звичайна руська жінка, що гаряче любить
свого чоловіка-воїна, свою батьківщину.
<span>Образ Ярославни належить
до найблагородніших і найдовершеніших жіночих образів у світовій літературі.
Великі людські почуття тонко підмічені і відтворені автором «Слова», витримали
випробування часом. Пройшовши крізь віки, Ярославна хвилює і сучасного читача
своєю моральною силою, благородством і чистотою.</span></span>
<span>Весняний цикл складається з веснянок і хороводних ігор. Початок його припадає на ранню весну, коли оживає природа, а кінець - на завершення весняних польових робіт. За змістом веснянки зводяться до закликання весни, відображення підготовки поля, знарядь тощо. Пісні і хороводи поділяються на тематичні групи відповідно до різних періодів весни. Крім власне веснянок, в Україні були поширені так звані «русальні» пісні, а на межі між весною і літом - петрівки. В них оспівувалася весняна природа, відображалися народні звичаї, побут. Велике місце в петрівках займала тема кохання.
</span><span>веснянки, гаївки, або гагілки</span>