Читаючи «Казку про яян» Емми Андієвської, ти, мабуть, помітив, що вона незвичайна — не така, як ті, що доводилося тобі читати раніше. Незвичайним, напевне, у цій казці є яскраво виражена мораль, повчання, саме ця ознака наближає її до літературного жанру — притчі з яким ти вже ознайомлювався в початкових класах.
Притча<span> — це повчальне алегоричне оповідання з чітко висловленою мораллю. Чимало притч можна знайти у Біблії та в давньоруських збірниках. Пізніше їх використовували у своїй творчості письменники й художники. За змістом, як ти вже переконався, притча близька до байки, а іноді й до казки, але, на відміну від байки, у притчі немає алегоричних персонажів з рослинного й тваринного світу. Різниця ж між притчею та казкою полягає в тому, що в притчі яскраво виражена мораль, що, до речі, властиво і байці. Притча переважно повідомляє про подію, з якої читач робить повчальний висновок.</span>
Притча - один з улюблених жанрів Івана Франка («Притча про радість і смуток», «Притча про вдячність» та ін.).
Емма Андієвська в назві історії про яян сама визначає жанр твору — казка («Казка про яян»). Але оскільки в ній яскраво виражені ознаки не лише казки, а й притчі, то її жанр можна визначити як казка-притча. Рекомендуємо тобі прочитати й інші казки-притчі Емми Андієвської, зокрема «Казку про говорющу рибу».
Однією з найвідоміших є народна притча «Без труда нема плода». Це повчальне оповідання про життєву пригоду, воно утверджує справедливість народної моралі. Ви її добре пам'ятаєте з четвертого класу. У цій притчі розповідається про те, як чоловік пригостив вовка хлібом. На запитання сірого, де ж береться така смакота, чоловік довго розповідав, як із зернини вирощують, а згодом і печуть хліб. Тоді ж вовк йому говорить: «Смачно, та клопоту багато». На що чоловік і відповів: «Твоя правда, але без труда нема плода».
Повість Планетник навчає мене бути доброю, милосердною, любити природу, йти впевнено до своєї мети, бути трудолюбивою, не зважати на образи, вміти пробачати, не впускати в своє серце ненависть, зло...
Саме таким постав у повісті хлопчик планетник...
Хоча він був не звичайною людиною, але він не зазнавався, допомагав людям...
На мою думку Планетник є прикладом для наслідування
Прочитавши "Мойсей" ми розуміємо, наскільки він вірив у обітовану землю, ходив зі своїм народом 40 років..Хоч ті і перестали вірити у нього, і казали, що вже не можуть йти, що він їх обманює, що нема ніякої обітованої землі, та він старався не зходити з правильної дорідки.Вигнавши Мойсея, той перестав вірити, і за це його покарали..Його справу закінчили інші люди, а саме Єгошуа...Це заповіт українському народові, тому що він несе мудрість, тобто "не треба зходити з правильної дороги, не дійшовши дом обіцяної мети.Треба об'єднатися, вірити, і ніколи не здаватися.Так і увесь український народ має зрозуміти, що без зусиль (хоч і тяжких) ми не маємо здаватися і переставати вірити. Віра - це шлях до кращого."