Атмосферне повітря<span> є найціннішим економічним </span><span>природним ресурсом. Тетянко, пішли подихаємо повітрям. Пахощі весни наповнили березневе повітря.</span>
Сьогодні вранці я збиралася на прогулянку,адже був вихідний день і мені нема було чого робити вдома. На вулиці була дуже гарна та ясна погода,яка так і манила мене. Коли я вийшла,то ,чомусь, нікого не було з моїх товаришів та друзів, і це мене засмутило,бо дуже хотілося пограти у нову гру.
Так я сиділа дуже довго,але раптом,щось маленьке промайнуло в мене перед очима. Я не зрозуміла нічого і продовжумала сидіти на лавочці. Через декілька хвилин до мене ,з великими очима,підбігло діти,які голосно викрикували незрозумілі слова:
-Де?!
-Ти бачила?!
-А куди пролетіла?!
-Куди?!!
Я, не розгубившсь, запитала:
-Що і куди пролетіло?
А вони мені:
-Тільки-но що біля тебе пролитав стриж,куди він полетів,куди?!
Я,трохи подумав,зрозуміла про що йде мова і сказала:
-Здається туди полетіла щось маленьке і дуже швидке,-і показала у сторону до великого дуба.
Усі діти раптом побігли туди, і я вирішила не відставати від них.Коли ми підійшли до того дерева,то побоачили маленького стрижа,що лежав біля дерева майже не рухаючись. Діти,не помітивши мене, почали вигадувати,як допомогти маленькій пташці,і я запропонувала:
-Давайте віднесемо її до діда Панаса,він дуже любить птахів і з радістю нам допоможе.
Діти дуже зраділи моїй пропозиції і кричали:
-Веди!
-Веди,скоріше!
І я відвела усіх до діда. Спочатку він уважно розглянув пташку,щось дуже швидко зробив,дав її води...і вона опритомніла. Виявилося,що у пташки було зламане крило,а дід Панас легко перев`язав його.
-Дякуємо вам!Дякуємо!-кричали ми діду.
А потім усі і подякували мені:
-Дякуємо і тобі, ти нас дуже виручила! Пішли з нами гратися!
-Авжеж ходімо! - з радістю сказала я.
Так я познайомилася не лише з новими й гарними друзями,а й допомогла бідній пташці. Це був найкращий день!
Надеюсь тебе понравилась моя сказка)
записати по два речення з словом: Батьків, Заклад, Води, Брати, Ніяк, Бігом, Білка, Атлас, Сушу, Гірка, Обід, Ніде.
Александра1996
Я люблю своїх батьків.Мені подобаються речі моїх батьків. Я вчуся у навчальному закладі. Мені подобається цей навчальний заклад. Я хочу води. Він хоче води. Вони мої брати . Це його брати. Ти ніяк не виконаєш це завдання. Я ніяк не можу це зробити. Бігом йди сюди. Зроби це бігом. Білка бігає по дереву. Білка їсть горіхи. Я дивлюсь у атлас. В атласі є карта світу. Я сушу гриби. Мій дядько сушить рибу. я з,їжджаю з гірки . У нас є гірка. Я їм обід. Моя мама готує обід. Мене ніде немає.Його ніде немає.