<span>Багато бачив я гарних людей, але такого, як батько, не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика і великі розумні сірі очі, тільки в очах чомусь завжди було повно смутку: тяжкі кайдани неписьменності і несвободи. Весь в полоні у сумного і весь в той же час з якоюсь внутрішньою високою культурою думок і почуттів.
Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий. Тіло біле, без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі. Як гарно ложку ніс до рота, підтримуючи знизу скоринкою хліба, щоб не покрапать рядно над самою Десною на траві. Жарт любив, точене, влучне слово. Такт розумів і шанобливість. Зневажав начальство і царя. Цар ображав його гідність миршавою рудою борідкою, нікчемною постаттю і що нібито мав чин нижче за генерала
Одне, що в батька було некрасиве, — одяг. Ну такий носив одяг негарний, такий безбарвний, убогий! Неначе нелюди зухвалі, аби зневажити образ людини, античну статую укрили брудом і лахміттям. Іде було з шинку додому, плете ногами, дивлячись у землю в темнім смутку, аж плакать хотілось мені, сховавшись в малині з Піратом. І все одно був красивий, — стільки крилося в нього багатства. Косив він чи сіяв, гукав на матір чи на діда, чи посміхався до дітей, чи бив коня, чи самого нещадно били поліцаї, — однаково. І коли він, покинутий всіма на світі вісімдесятилітній старик, стояв на майданах безпритульний у фашистській неволі і люди вже за старця його мали, подаючи йому копійки, він і тоді був прекрасний.
З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіятелів, — він годивсь на все. Багато наробив він хліба, багатьох нагодував, урятував од води, багато землі переорав, поки не звільнився від свого смутку.
</span>
Обдумывать, надумывать, вникать, вдумываться, мыслить, полагать, мозговать, меркать, кумекать.
«Що ж таке хороший смак?» Часто чуємо: «Зі смаком зроблена річ», або: «Зі смаком обставлена квартира», або просто: «Який смачний обід!» І відразу ясно, що хтось вміє і знає, вклав у те, що робив, весь свій досвід і старання, тому і вийшло щось завершене, гармонійне, незмінно радує... А найгірше? Тут же малюється щось байдуже, нецікаве, де все не так і невлад.
Що ж таке смак? Як сказано в словнику Даля: «Почуття витонченого, краси і пристойності і догідливості для очей». Говорячи про зовнішність, ми часто підміняємо поняття «смак» поняттям «мода». Нова мода дійсно завжди точніше відображає сучасні уявлення про красиве, ніж мода вчорашня. Щось міняється в житті, в самих людях: втомилися від якихось кольорів, форм, з'явилася потреба в інших, більш відповідають духові часу. І це негайно ж виразиться в моді.
І все ж, якщо ви чуєте про жінку, що вона «модно одягнена», то це зовсім не означає, що сама вона приваблива в цьому одязі, а от якщо «одягнена зі смаком», то не сумніваєтеся в її привабливості. У цієї оцінки буде все, що каже про неї саме втішне: і що модно одягнена, і одяг її прикрашає, і в образі неодмінно щось цікаве, що викликає симпатію...
А як одностайні чоловіки в своїх уявленнях про ідеал жіночого вигляду. Описуючи його, обов'язково додадуть: «зі смаком». І як часто жінка, більш скромно, але зі смаком одягнена, перевершує ту, яка виділяється чудовим набором одягу, але в ньому не відчувається власноїздатності відбирати необхідне саме для даного моменту.
Чуття, інтелігентність, вихованість, культура, проявилися в одязі, привертають, ймовірно, найбільше. Елегантний костюм свідчить про більш розвиненому почутті витонченого. І тут природно припустити, що у того, хто вміє вслухатися в мову квітів, форм, фактур, більше розвинене почуття делікатності і такту у відносинах з людьми.
Смак - це не тільки критерій краси. Погодьтеся, точний вибір у придбанні речей заощаджує наші сили, час, гроші. Я знаю більше, ніж заможну сім'ю, але у господині немає смаку. Єдиний орієнтир для неї - остання мода і престижність. Квартира ж виглядає, як прилавок магазину, заставлений хорошими, але ніби випадково потрапили сюди речами. У будинку немає тієї радості, яку дає гармонійний побут.
Шафа ломиться від одягу з марками самих відомих і престижних фірм, але ніхто в родині, та й вона сама, не відчуває себе добре одягненим. Вічно будуються плани, що робити з речами: що продається, лунає, купуються нові - і з тим же результатом. Дорогі майстри зробили чудовий ремонт, кілька разів змінили меблі, але результат той же.
Але якби справа була тільки в речах! В обстановці несмаку виростають діти. Смак до красивих речей як ніби є, а от здатність створювати гармонію не розвинена. «Смак дитини починає формуватися від нитки бус, в якій мати нахиляється до дитини,- стверджував один відомий художник, - від килимка на стіні, від штори на вікні, від чашки, з якої малюк п'є...»
Понесуть підростаючі діти в життя цю гармонію або ж будуть постійно бігати в пошуках якихось небачених, руйнівно дорогих речей, у прагненні завоювати ними престиж красивого і культурної людини, багато в чому залежить від матері. І що будуть народжувати такі набори речей»? Заздрість і ущемлення одних, зарозумілість і зарозумілість інших. Смак же і культура, ставлячись до цінностей духовних, нікого не обмежують. Навпаки, облагороджують відносини.
Чому ж так багато залежить від матері? Та тому, що саме жінка краще підготовлена природою, щоб бути естетичним експертом в сім'ї. Вона краще, ніж чоловік, розбирається у відтінках кольорів, запам'ятовує форму предметів, гостріше чує запахи...
Чи можна розвинути смак? Безсумнівно. Але для цього явно недостатньо дізнаватися, що зараз модно, шукати готові рецепти краси. Поняття смаку набагато серйозніше і глибше. Це і секрети кольорів і форм, зв'язок костюма і зовнішності. Це твій, тільки твій власний образ, стиль та ще багато іншого.
<span>Кому-то почуття смаку, стилю дано, що йдеться, від природи. Хтось вчиться, шукає і знаходить. Найголовніше тут - твоє власне бажання. Безліч журналів і книг, порад і рекомендацій допоможуть тобі зорієнтуватися в світі моди, у світі речей, створити твій власний світ, в якому і ти, і твоє оточення будуть відчувати себе комфортно, впевнено, затишно, відчуваючи гармонію навколо себе!Побробуйте не пізно починати!</span>
