План1. Тернистий історичний шлях.2. Мова — душа народу:А) значення етнічних особливостей;Б) духовна сутність мови;В) вплив історичних подій на розвиток мови.3. Збереження мови — обов’язок кожного українця.Історія народу нагадує тернистий шлях, що веде нас із сивої давнини у сучасність. Не можна пройти його, не поранившись колючими голками.Такий шлях проходить кожен народ. Впродовж свого існування нація переживає занепад і піднесення. 1 чого буде більше, залежить від здатності зберігати і правильно використовувати спадщину предків. І матеріальну, і духовну.Деякі народи, на жаль, поступово втрачають свої етнічні особливості, такі, як мова, культура, традиції. Кожен з цих аспектів важливий, а найголовнішим серед них є мова.Мова — душа народу, його духовна сутність. Значення її дозволяє людині піднятися вище у своєму розвитку. Мова— не тільки засіб спілкування. Це етнічна категорія, що притаманна кожному народові.На сучасному етапі розвитку нашого суспільства мові надано статус державної. Це велике досягнення сьогодення, бо історія розвитку української мови трагічна й водночас повчальна для представників інших національностей. Довелося їй пройти тернистий шлях знущань, заборон, катувань кращих представників інтелігенції. Звичайно, це наклало певний відбиток на ставлення людей до мови.Зараз гостро постає проблема звикнення до рідної мови. Адже повернути духовні цінності можна тільки завдяки материнській, милозвучній, солов’їній нашій мові. Без неї ми не зможемо називати себе нацією у повному розумінні цього слова. Бо входимо в життя з рідною мовою, з нею стійко переживаємо всі суспільні негаразди й радість пізнання нового.<span>Пишаюся тим, що я українець. Люблю й ціную свою рідну мову. Але чітко усвідомлюю, що цього замало. Треба робити все для її піднесення.</span>
<span>Ходить вітер і пита з болем:"Де поділо ти жита, поле</span>?"
Н Чотирнадцять Двадцять п'ять Сімдесят три
Р Чотирнадцяти Двадцяти п'яти Сімдесяти трьох
Д Чотирнадцяти Двадцятьом п'ятьом Сімдесяти трьом
З Чотирнадцять Двадцять п'ять Сімдесят три
О Чотирнадцятьма Двадцятьма п'ятьма Сімдесятьма трьома
М На чотирнадцяти На двадцяти п'яти На сімдесяти трьох
Вишивання шовком, пам'ятають про любов, залишалася й досі.
Не цурайтесь - не словосполучення, бо словосполучення - це поєднання двох або більше повнозначних частин мови, а "не" - частка, що не є повнозначною частиною мови.
Під сніжком - те ж саме ↑
Татусь купив - не словосполучення, тому що це - речення. Татусь (що зробив?) - купив. Татусь - підмет, Купив - присудок, а їх поєднання - речення.
Червоні та сині - словосполучення поєднуються підрядним зв'язком, а не сурядним.
Микола- Привіт, Сергій. Як справи.
Сергій- Привіт Коля, все нормально. Слухай якого ти кольору хотів би щоб була твоя парта??
Микола- Я думаю що синього, а ти ?
Сергій- Я тежи.
Микола- А хочиш я тобі подарю синю ручку.
Сергій- Ага. А вона світло має?
Микола- Звісно
Сергій- А я тобі олівець з малюнками мерседеса.
Микола- Клас. А давай ми ще перемалюємо декілька олівців в рожевий і подаримо дівчатам.
Сергій- Давай.
Микола- Знаєш, класно було б якщо б кожен вибирав свій стиль обгортки.
Сергій- Так, звісно
Микола- Ну добре, тоді ідемо розмальовувати олівці для дівчат.
Сергій- Ходімо.