Iменник , його загальне значення
початкова форма
назва загальна чи власна
icтота чи неicтота
piд число Biдмiнок
синтаксична роль
Кон-кор<span>інь
ей-зак</span><span>інчення
</span>
Залежить від того, яка частина мови, який член речення.
Привіт, зимо, як ти? Давно не бачились. Чомусь твої сніги, морози і вітри вже не такі люті, як раніше. Невже ти стала добріша? Де твоя суворість, як у вчительки з алгебри? Я б залюбки поговорила з тобою за чашечкою какао. Здається, наша розмова затягнеться надовго. А потім, ми підемо ліпити сніговика, як малі діти. Чому, зимо, ти мене завжди повертаєш у ранє дитинство, у той час, коли школа не дошкуляла своїми домашніми завданнями і ми могли годинами бігати з друзями морозними вечорами. Ми могли кидати б сніжками у чужих дітей і довго ховатися за стінами будинків, сміючись. Сподіваюсь, зимо, тобі теж весело...
<span>Я дуже люблю осінь! Це така красива пора року! Самотні дуби одягнулися в рум"янець , іноді тихенько скидають своє пожовкле листя. Як ніжно виглядають притихлі берізки серед прив"ялої трави на величезній, просторій галявині. Лише зрідка чутко шурхіт пташок, мабуть, то стрекоче сорока-білобока. А десь у кущах шелестить білочка, напевно збирає щедрий осінній врожай горішок. Горобці літають навкруги і дзвінко цвірінчать, тому що їм нікуди поспішати. А я гуляю і думаю - яка сонячна і замріяна золота осінь!</span>