Я хочу сказати що потрібно цінувати кожну мить-бо життя таке коротке.Час минає. Секунда за секундаю ми старішаємо. Час нас віділля від
трипільського гончара, що робить добру справу. Час минає, скрізь пальці
роботящої людини, історія плине і ми не замислюємось яке життя коротке. Людина не замислюэться, що для неї гроші це спосіб
нормального прожиття. А дріб’язкові сварки і щоддене сидіння перед інтернетом –
марнування і не цінування власного життя. А роблячи добрі справи,завжди пам’ятай
про те що, саме ми творимо своє щастя наших дітей та внуків.
Народ говорить: що цінування власного життя це і є головний скарб в пам’яті
людини. Старі люди більш розуміють всі барви життя, оскільки вони розуміють,що
вони своє життя прожили.
Все в житті нам дається тільки раз: народження, дитинство, молодість і як не
прикро старість. Читаючи хороші, мудрі, старі книги ми завжди розуміємо цінність
життя взагалі. Потрібно прислухатись да старих людей вони завжди цінують моменти
свого життя.
<span>Завжди пам’ятайте своїх батьків цінуйте їх адже вони цінують вас, і
надіються, що ви також це будете робити. Це і є головна ціль прожити своє життя
не марнуючи його, а прожити з високо піднятою головою все життя, і не втратити
жодної хвилини.</span>
Мой дом очень большой.В нем есть кухня,зал,и две комнаты.кухня у нас очень большая,потомучто у нас в доме не один повар.зал тоже большой потомучто часто к нам приежает много гостей.
А- Нет
Б-В-Г - Да
Вроде как так, Тактичний от слова тактика.
<span>Відповідальність не існує сама по собі, а завжди знаходиться у певному контексті. Деякі питання можуть видаватися непридатними для вирішення через їхню масштабність і при цьому, як правило, критерії правильного і неправильного у суспільстві досить тісно переплітаються. Іноді масштаб проблем є настільки великим, що відповідальність особи здається неспроможною щось змінити, – власне кажучи, чим більшою є масштабність проблеми, тим менше особа відчуває свою здатність реально вплинути на ситуацію. Цей принцип завжди брався на озброєння тоталітарними режимами, які навмисне збільшували масштаб до такої міри, щоб ніхто вже не визнавав своєї відповідальності, значущості. Таким чином, особу позбавляли повноцінної людської індивідуальності, зводячи її роль до звичайного гвинтика гігантської машини.</span>