Кожна людина може внести свій вклад в збереження природи на нашій планеті. Особисто я стараюся не смітити на вулиці, не кидаю у водойми непотріб. З настанням весни любуватимуся первоцвітами у лісі,а не у вазі вдома. Чисте повітря - це також частина природи. Його забруднюють викиди заводів та фабрик, вихлопні гази машин. Вдома не спалюючи листя восени ми внесимо невеличку частку в збереження природи.Цьому треба навчати з дитинства. Кожен з нас повинен вкладати хоч якусь частку в збереження природи!!!!!!!!!!!!!!!<span />
Кожному відкрита дорога до знань.
Кожен школяр, по–перше, може навчатися у школі. Навчання безкоштовне. По–друге, успішність залежить від його систематичного відвідування уроків, виконання домашнього завдання, уваги та старання. Ми дізнаємося багато нового. По–третє, навчання робить нас відповідальними і дисциплінованими. Учні привчаються не спізнюватися на уроки. По–четверте, ми стаємо творчими людьми. Цікаво приймати участь у конкурсах, концертах. По–п’яте, вчить нас працювати. Учні слідкують за чистотою на парті, у класі, шкільному подвір’ї.
В дітей є всі умови, щоб добре вчитися. Найбільшу користь суспільству приносить людина, котра багато знає і вміє.
1075 1 (якщо надруковано РОГИ - РІГ -2 відміна)
1076 3
1077 2
<span>Кожен урок фізкультури в нашій школі цікавий та неповторний. Ось наприклад на минулому уроці мій вчитель фізкультури запропонував провести змагання на спритність і швидкість на лижній дистанції. Радощам мого класу не було міри, всі одразу ж підтримали цю ідею. Хоча у нас не було спеціальних навичок, та з пояснень вчителя ми все зрозуміли. І навіть ті хто катався перший раз були впевннні в своїх силах. Срочатку ми провели декілька тренувальних вправ повільно пересуваючись по дистанції, та потім швидко опанували техніки підйомів і спусків. Коли розпочались змагання ми всі стали дружною командою і намагалися допомагати один одному, коли хтось втрачав рівновагу. Вчитель давав цінні поради і вибирав зручний шлях. Подолання першої дистанції виявилось трохи важким, але згодом це так захопило, що вже труднощі залишились далеко по заду. Перши фінішував мій кращий друг, я дуже радів за нього і він підтримував мене, коли я вже наближався до фінішу. Після змагань вчитель нагородив переможців і ми всі разом пили теплий чай, розповідаючи один одному свої враження.</span>