Соловейку,як ти гарно співаєш
Я тебе,<span>мій рідний краю,люблю більш за все на світі
Що будемо робити</span><span>, шановна громадо?
Любі друзі,чи гарно я співаю?</span>
Ще зовсім недавно сонечку було важко дотягнутися до землі крізь волохаті, сіро-сині, неначе брудні, вологі хмари. Ще зовсім недавно біліли подвір'я сріблястим снігом. А сьогодні біліють своїм святковим вбранням вишеньки і яблуньки, грушки й сливки, неначе наречені. А красені-каштани у відповідь на сліпучо-білий, такий чистий цвіт «дівчат» викинули свої свічечки-пірамідки з жовто-червоною облямівкою. Та й берізка цієї весни майже не відстає від найновіших тенденцій моди: у неї цьогосезонна сукня із жовто-зеленого бісеру, що нагадує різної довжини сережки, які кокетливо звисають або гойдаються, коли їх, ніби ненавмисно, займає вітер-пустун. Черемха знову буяє цвітом і пахощами, які ні з якими іншими не сплутаєш. Весна - це чудова пора.
Н. тринадцять тисяч шистсот симдесят висим
р. тринадцяти( тьох) тисяч шестисот симдесяти( тьох) восьми( висьмох)
д. тринадцяти( тьом) тисячам шестистам симдесяти( тьом) восьми( висьмом)
з. тринадцять( тьох) тисяч шистсот симдесят( тьох) висим( висьмох)
о. тринадцятьма( тьома) тисячами шестистами симдесятьма( т ьома) висьмома
м. на тринадцяти( тьох) тисячах шестистах симдесяти( тьох) восьми( висьмох)
Свистиш, хропеш,на зустріч , в бік, якби,щоб
<span>Мовчи,язичок, дістанеш паляничку. </span>
<span> На тобі,небоже, що мені негоже. </span>
<span>"Антон, твоя кобила тоне!” — “Ні ,Павло, вона плавле!” </span>
<span> Не смійся,братоку, з чужого упадку</span>
<span> Дай Бог, жартувати, аби не плакати.</span>