<span>За-прийменник; сонцем<span>-іменник;</span> хмаронька-іменник; пливе-дієслово<span>
Червоні</span>-прикметник; поли-іменник; розстилає-дієслово<span>
І</span>-сполучник; сонце-іменник; спатоньки-дієслово; зове-дієслово<span>
У</span>-сполучник; синє-прикметник; море-іменник: покриває-дієслово<span>
Рожевою</span>-прикметник; пеленою-іменник,<span>
Мов</span>-сполучник; мати-іменник; дитину-іменник<span>.
Очам</span>-іменник; любо-прикметник. Годиночку-числівник <span>
Малую</span>-прикметник. годину-числівник <span>
Ніби</span>-частка; серце-іменник; одпочине-дієслово<span>,
З</span>-прийменник; Богом-іменник; заговорить...-дієслово<span>
А</span>-сполучник; туман-іменник, неначе-сполучник; ворог-іменник<span>,
Закриває</span>-дієслово; море-іменник<span>
І</span>-сполучник; хмароньку-іменник; рожевую-прикметник<span>,
І</span>-сполучник;тьму-іменник. за-прийменник собою-займенник<span>
Розстилає</span>-дієеслово туман-іменник; сивий-прикметник<span>,
І</span>-сполучник; тьмою-іменник; німою-прикметник<span>
Оповиє</span>-дієслово; тобі-займенник; душу-іменник<span>,
Й</span>-сполучник; не-частка знаєш-дієслово, де-частка; дітись-дієслово<span>,
І</span>-сполучник; ждеш-дієслово; його-займенник;, того-займенник; світу-іменник<span>,
Мов</span>-сполучник; матері-іменник; діти-іменник. </span>
По подіуму ходила ефектна модель.
Цей засіб против кашлю дуже ефективний.
В мене є свій особистий комп'ютер.
Батьки завели особовий рахунок у банку.
Мова-людський засіб передачі інформації.
Кожна людина повинна мати у собі людяність. або Парк сьогодні був дуже людяним.
Адресат отримав листа.
Адресант відправив листа.
-Привіт!
-Привіт!
-Вчора я їхала в ліфті, але він зупинився уявляєшь?
-Жах! И що ти робила?
-Я подзвонила в спеціальну службу, та меня витягнули звідти!
-Молодець! Тобі не було моторошно?
-Не зовсім, це зі мной перший раз, але я знайшла вихід та вибралася.
-Гарно вчинила. Мені потрібно йти. Бувай!
-Бувай!
Ви були в лісі, коли там панує зима? Не кожного року о такій порі ліс буває таким красивим, нині він незвичайний — чарівливий. Заходиш у це царство неземної краси й опиняєшся в полоні дивовижних вражень, коли навіть слова сказати не можеш голосно, аби не сполохати якогось дива. Он дерева набрали на своє гілля стільки пухнастого снігу, що здається не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад. Усі дерева, кущі стоять припорошені сніжинками, ніби готуючись до якогось балу. Хочеться розмовляти пошепки. Та снігурі зовсім на це не зважають, їм приємно перелітати з гілки на гілку й струшувати сніг. Білочки теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й довколишніх птахів, які відразу злітають, якщо десь осиплеться сніг. І ліс наповнюється поодинокими звуками, такими ніжними й неповторними, ніби сама природа щось шепоче. Десь пташка обізветься, десь прошелестить сніг, сиплючись до підніжжя дерев. Так приємно стояти й слухати ліс.
Це повинно бути саме діалог?