«Людина — це звучить гордо!», «Будь людиною» — і в повсякденному житті, і в художніх творах багатьох авторів ми часто чуємо ці словосполучення. Але чи кожний з нас замислюється над ними? Чи кожен усвідомлює, що означає бути Людиною?
Як стати справжньою людиною? Це багато в чому залежить від нас самих. І кожен це знає і прагне розібратися в собі, зрозуміти себе, пізнати свій внутрішній світ. Для цього ми весь час намагаємося порівняти себе з оточуючими, зіставити особисте життя із суспільним, свій інтерес до навколишнього світу з його інтересом до себе, щоб відповісти на найголовніші запитання: який я? Як і для чого я живу? Чи все я відкрив у собі?
<span>Головне — зрозуміти, що ким би ти не був: школярем або студентом, лікарем або інженером, молодою людиною або похилого віку, — справжню людину відрізняють благородні риси характеру: ввічливість, порядність, вимогливість до себе й до інших, моральність.</span>
Щирому золоту не потрібна проба, а добрій людині — прикраси 172. Хоч ти дуже любиш гроші, будуть твої ноги босі (ІМФК, 29-3.
т. 8в).
173. Хоч у голові пусто, аби грошей густо (Ном.. 31).— Див. 2, голова.
174. Хто грошей не має, той пішки махає (Укр. пр., 1963, 295).
175. Xто грошей не має, той спокійно спить (Н. п.. Вол.).— Біл.: 1р., І, 79.
176. Хто гроші має, той всього придбав (Мал.. 212).
177. Хто гроші не рахув, того біда частує (Прип.. 85).
178. Хто мас гроші хмуриться, а хто це мас грошей журить ся, як обійтись без них (Прип.. 85).
179. Хто ИЄ береже грошей. ТОЙ їх не стоїть (Ном.. 193: Укр. пр.. 1936. 296).
186. Хто не мас грошей v кишені, мусить мати їх на язиці (Прип.. 85).
181. Хто не стоїть за грошом, той і шеляга не варт (Закр.. 218).
182. Хто розкидає гроші руками, ТОЙ буде шукати їх ногами (Прип.. 85).
183. Хто ся з грошима не рахує, гою біда частує (Фр.. 1. 2. У76).
184. Хто хоче гуляти, мусить гроші мати (ІМФЕ, 29 3. 140, 7).
185. Чим більше грошей мас. ТИМ більше плаче (Зак. пр., 78).
186. Чий кінь, того і гроші (Укр. пр.. 1963. 295).— Див. 1, кінь.
187. Чиї гроші, того п совість (ІМФЕ. 14-3, 211. 193).
188. Чого за гроні і не можна зробити? І бога за гроші можна купити (Чуб., 244; Укр. пр.. 1955. 26; 1963, 212).
189. Чого гроші не зроблять! (Укр. пр., 1963, 296).
190. Чоловік без грошей, як пташка без крил (Прип., 85).
191. Чоловік гроші збирає, а чорт мішок шиє (Н. п.. Вол.).— Біл.: Гр., 1, 483.
192. Чужі гроші не гріють (Фр., 1, 2, 476).
193. Щади гроші на чорний день (Вік живи, 19).
194. Що не доложиш очима, то доложиш грошима (ІМФЕ, 29-3, 135, 31).
195. Якби Хомі гроші, був би й він хороший, а нема — всяк мина (ІМФЕ, 8-К2, 27, 58, Яворн.; Укр. пр., 1963, 21; Н. ск., 1971, 48).
196. Як возьмеш уперед гроші, то робиш як дурно, а як заплатив уперед гроші, то наче й не платив (Укр. пр., 1963, 295).
197. Які гроші, такий і товар (Перем., 1854, 102).— Біл.: Рапап., 241.
198. Які гроші, такий крам, які халяви, такий пан (Прип., 85).
199. Як не будеш грошей шанувати, то не будеш їх мати (ІМФЕ, 29-3, 115, 7).
200. Як треба гроші дати, то так, як зуба рвати (Прип., 85).
201. Як чоловік має багато грошей, то менше розуму, а як менше грошей, то більше розуму (Там же).
Золото.
1. Блищиться, як злото, а всередині — болото (Фр., II, 1, 198: Прип., 144; Укр. пр., 1936. 312).
2. Від злота аж капає (Фр.. II, 1, 198).
3. Де треба — свисни та золотом блисни (Укр. пр.. 1963, 139).
4. До злота в кождого охота (Фр.. II, І, 198).
5. За злого не єден лізе в болото (Там же).
6. З золотом, як з вогнем: і тепло з ним і небезпечно (Укр. /ір.. 1963. 293; Н. ск., 1971. \2).
7. Золота іглиця всюди пролізе (Фр., II, І, 208).
8. Золота швайка мур пробиває (Ільк.. 38; Ном.. 30; Укр. пр., 1936. 68; 1963, 136).
9. а) Золотий ключ до кождих дверей прийдеться (Ільк., 38; Фр., І, І. 209); б) Золотий ключик до кожних дверей придасться (Ном.,
- Мені здається, твій комод зайвий в цій кімнаті, - задумливо сказала мені матуся, дивлячись на той самий комод.
- Але куди тоді мені складати усі речі? - злякано спитав/ла я.
- Невже в тебе так мало місця? А як же шафа біля столу? Її можна було б передвинути на місце цих руїн.
- Але ж у шафі зламана полиця, тому я й не кладу туди нічого.
- Добре, на вихідних поїдемо по нову шафу, тому що цей комод мені зовсім не подобається тут!
- Чудово, тоді ще зайдемо до кондитерської, - посміхнувся/лася я.
Ответ:
школярі навчаються, старанні й відповідальні, на півдні, бореться й живе, хвилюється людство - не є словосполученнями підмети й присудки, однорідні члени речення, слово + частка,
фразеолгізми: боліти душею, наживати ворогів, пальцем не ворухнути, лежати в недузі,
Объяснение: