Старі люди споконвіку користувалися заслуженою повагою. І не даремно. Їх досвід завжди допомогав молодим у вирішенні складних проблем. Народна мудрість каже: "Слухай старих людей, то й чужого розуму наберешся, й свого не загубиш".
Шанобливому ставленню до людей похилого віку здавна привчали дітей. Так було заведено у всіх народів світу. Так і у нас, в Україні, віддаючи данину шани і любові до старих, усвідомлюючи, яких негараздів зазнали ці люди в житті, дітям прищеплювали в сім*ї повагу до старших.
Молодші були повинні повсякчас виявляти увагу до старших людей: в їх присутності вони не могли сісти без запрошення, повинні мовчати, поки їх не спитають. Обов*язок молодих - проявляти витримку і не перечити старим, завжди бути готовими прийти на допомогу.
Я думаю, що без старих людей і молодим живеться не солодко: від кого ще почуєш такі чудові казки, як не від свого дідуся? Або хто спече такого смачного пиріжка, зварить такого борщу? Хто тебе приголубить так, як це зробить мила бабуся? Їм уже багато чого складно зробити самим, але ж вони дарують нам стільки радості у житті!
Мене попросив вчитель надіслати усім домашнє завдання кого не було в школі.
"Ура,перерва! " - закричали учні після довгого уроку біології.
Ми не хотіли отримати погану оцінку,але нам це судилось.
Одне діло ризикнути,а інше спробувати.
Яка прекрасна та гармонійна наша мова.
Ти не забувай,друже,учитись потрібно не тільки тим хто не розуміє,а й тим хто знає.
1)Люблю Україну,це моя Держава.2) Листя вже опало,настала осінь. 3) Лікар дав мені таблетку,коли мене боліла голова. 4) Літом я була на морі. 5) Лихо сталось у нашому селі,згоріла сусідня хата. 6) Літак пролітав над нашим будинком. 7) Листок паперу лежав на моїй парті,коли я зайшов у клас. 8) Література багато навчає дітей. 9) Лосі цікаві тварини.
Мама купила мені червоний светр.