Ми часто згадуємо в розмові слово «природа». І у кожної людини це слово викликає тільки приємні асоціації та спогади: луки з польовими квітами, білокорі берізки, чисті струмочки й озера, ліси з передзвоном пташиних голосів.Дійсно, спілкуючись з живою природою, людина відпочиває душею. Міські жителі, відвідуючи музеї та виставки картин, милуються насамперед пейзажами відомих митців — великих майстрів пензлю.
Сама природа вчить нас цінувати красу й мистецтво, а головне — берегти їх. Але не завжди ми можемо захистити прекрасне. Найчастіше з нашої вини — вільної або мимовільної — гинуть ліси, річки, тварини, птахи, забруднюється повітря. І це далеко не повний перелік руйнівного впливу людини на рідну природу. Гублячи природу, людина не усвідомлює, що гине сама. Адже її здоров’я і добра доля залежать від навколишнього середовища.Тому кожен з нас зобов’язаний завжди пам’ятати про це, повинен вміти бути вдячним. Тож, будемо берегти природу — кожен в міру своїх сил і можливостей. Ми маємо піклуватися про майбутнє нового покоління. Хотілося б, щоб і воно могло побачити й оцінити цю незрівнянну красу матінки-природи.
Літні канікули я провів удома, в місті. Кожного дня я грав на вулиці зі своїми друзями. Мені завжди було весело. Ми каталися на велосипеді, збирали з конструкторів роботів. Ще ми часто ходили з друзями на спортивний майданчик. Я познайомився з багатьма новими людьми.Та я грав у компьютер.А ще коли я гуляв на вулиці я малював.
Мені дуже сподобалося це літо!
Максиме, діду,Андрію,чоловіче добрий,мудрий і добрий мельнику,сеньйоро лучіє , громадянко , пане викладач, шановний пане голово , пані Маріє , куме Степане, шановна громадо, пане Бондарчук, пане директор.
У теперішньому : як його сім'я святкує Різдво . А в майбутньому , що він помер , і ніхто не прийшов на його похорони