Это произведение сказка, потому что в ней присутствуют признаки данного литературного жанра :
1)Превращения героев из животных и чудовищ в людей и наоборот
2)Задействованы таинственные волшебные силы
В житті людини є кілька дуже важливих речей – це друзі, кохані, родичі. А ще є рідна країна, де вона народилися, де їй належить жити, у чию долю та розвиток робити свій внесок. Моя країна – Україна! Я кохаю свою Батьківщину всім серцем, незважаючи ні на що.Моя країна – приклад великої мужності, витривалості та духовності. Моя країна йшла крізь століття дуже важким шляхом. Українці завжди славилися своєю великою внутрішньою силою, неповторною культурою, співучою мовою та високими стандартами моралі. Відкриті, чесні та доброзичливі, вони не раз ставали жертвами жорстокого насильства з боку агресивних сусідів та іноземців-загарбників. Та українці самовіддано боролися за своє майбутнє і краще життя для своїх дітей.Я люблю Україну! Це моя країна до останнього жителя маленького села, до останньої сторінки творів української літератури, до останнього подиху. Твоя історія надихає на великі вчинки, твоє змучене культурне обличчя закликає віднайти сили, щоб творити самому, твоя мова чарує та надихає зберегти її в устах дітей.Я кохаю тебе, моя рідна Україна! Я в захваті від твоєї гармонійної природи, яка не раз оживала на сторінках моїх улюблених книжок. Я стаю на колінах, відчуваючи силу твоєї землі, що годувала моїх пращурів багато століть.<span>Я знаю, що ти переживаєш важкі часи знову. Багато людей геть зневірилося в тобі, хтось навіть соромиться того, що є твоїм громадянином. Але я вірю! Вірю в те, що усі бурі вщухнуть, що ти знов скинеш з себе увесь тягар політичних карнавалів, що ми спостерігаємо сьогодні. Що ти знов засяєш новими яскравими гранями твоєї краси. Я вірю, і я з тобою, моя рідна Україна!</span>
В образе Яна Залуского,главного героя очерка Короленко " Парадокс", мы видим в первую очередь, стремление к жизни, ведь он-калека, у него нет рук от рождения.Однако, это не мешает ему сохранять непреодолимое стремление жить, жить полной жизнью, насколько это возможно.И конечно, мы видим что у Залуского есть жизненные приоритеты,ведь он знает, ради чего живет.пусть мы на протяжении очерка и не узнаем, для чего конкретно, но тем не менее, он ногой выводит на листе фразу , которая и сейчас является афоризмом."Челове создан для счастья, как птица для полета."У меня этот герой вызывает в превую очередь, глубокое уважение. Несмотря на все трудности,уготованные ему судьбой, он стремится к жизни, а значит, он упорен, настойчив и неотступен - ведь как мы можем догадаться, он будет следовать своим принципам до конца жизни.Также мы можем увидеть в нем честь и благородство, которое он также сохраняет на протяжении всего очерка.
как то так)если че, можешь от себя там добавить,как то развить тему)
<em>Я незнаю если честно</em>
<em><u /></em>
Что то стало холоднее и на сердце аж грустнее,захотелося брусники ,прям до крика...Бред,но чет тут особо придумывать нечего
