<span>Одного весняного ранку на Тереблю прилетіли два розкішні птахи - білі лебеді. Вдень вони ховались від людей між вербовими кущами, а ввечері та зранку, коли на річці було спокійно і тихо, птахи обережно виходили, щоб поплавати. Їхня любов та піклування одне про одного нагадувало молоду пару закоханих людей, які ось-ось стануть на рушничок щастя.</span>
<span><span> </span>Лебідь був більшим за лебідку, на голові мав чорну пляму, що нагадувала корону, а лебідка, немов тендітна царівна, тулилась до свого принца, який її так віддано захищав. Навіть тоді, коли вітер колихав кущами верби, що гіллям звисали у воду, лебідь підпливав до неї та сильно шипів, розмахуючи велетенськими крилами. Немов хотів сказати: «Не підходь, бо зараз витягну гострого меча та порубаю…».</span>
<span><span> </span></span>
<span><span>
</span></span>
Ну в стихе розказывается о аисте который защищал
своих детей и делал все во благо им. Вторичные личности говорят что нельзя трогать аиста и его детишек , нельзя его убивать
Аист это вообще символ счастья и благополучья. В этом произведение проситься что бы аист, именно аист дал хорошый урожай, а потом люди отблагодарят его за это. Основная мысль как я поняла, то это рассказать о добродушее лирического героя и аиста.
ну как-то так но ты допиши еще что
там
тебе
нужно, а то я не очень поняла.
Звісно так ,бо товаришувати з таким як Том Сойер дуже цікаво. Ми завжди б гралися шукали якісь пригоди разом пізнавали світ ловили бабочок валялися на траві та приходили один до одного у гості. Це було б дуже весело мати такого друга
Тема-розповідь про подвиги Айвенго, Ричарда на тлі ворожнечі норманів і саксів.
Ответ:
Начебто b. б, г, а, в. Є сумніви, але ця відаідь найближча до правди бо з волоцюгою він познайомився як тільки приїхав ще на вокзалі