Не ми маємо владу над землею, а вона має владу над нами. Сава, із повісті "Земля" Ольги Кобилянської, їде на вбивство рідного брата, щоб заволодіти землею. Сава дуже не любив свого брата Михайла, тому, що тот завжди вчив його як жити. Михайло дуже любив землю, любив працювати на неї, Сава не любив землю.Земля для Сави це матеріальна вигода. Він хотів продати її. Для досягнення своєї мрії він не зупиняється ні перед чим, тому він вбиває свого брата Михайла.
Вже не рагорамы Новий рік.В магазині ми вже бачимо різдвяні ялинки.Я дуже люблю Новий рік.На це всето мені дід мороз дарує різні подарунки.Ми завжды святкуємо це веселе всято. Я і моя родина любить це свято!
говорим прометеев огонь — когда хотим охарактеризовать дух благородства, мужества и таланта.
Прикметник як частина мови<span><span>Прикметником називається частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на</span><span>питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? Наприклад: сміливий, щаслива, зелене, сестрин,</span>батькова, братове.<span>Прикметники виражають: а) ознаки кольору (білий, бузковий); б) розміру (широкий,</span><span>малий); в) віку (старий, юний); г) смаку (солоний, кислий); д) запаху (запашний, п'янкий);</span><span>е) матеріалу (металевий, кришталевий); є) якості (твердий, гнучкий); ж) приналежності</span>(тещин, сватів); з) зовнішні прикмети (гарний, смаглявий); и) внутрішні властивості(добрий, милосердний); і) ознаки за відношенням до місця (сільський, обласний); ї)<span>простору (далекий близький); й) часу (вечірній, завтрашній) тощо.</span>Ознаку предмета прикметник може виражати безпосередньо (ніжний голос, тепла хвиля,<span>широке поле) або через відношення до інших предметів (полотняна скатертина -</span>скатертина з полотна, бабусина казка - казка бабусі).Морфологічні ознакиПрикметник змінюється за родами, числами і відмінками, і ці його форми залежать відформ іменника, з яким прикметник узгоджується: струнк-ий юнак-0 - струнк-ого юнак-а,<span>струнк-ої топол-і, струнк-і дівчат-а - струнк-их дівчат-0. Рід, число, відмінок і група</span><span>відмінювання прикметника є його морфологічними ознаками.</span>Синтаксична рольУ реченні прикметник виконує синтаксичну роль:<span>1) узгодженого означення : Тоненький струмок диму поволі піднявся над сторожкою,</span><span>понад віттям дерев та й послався над ними прозорою хмаркою. Дубовий Нестор дивиться</span>крізь пальці на білі вальси радісних беріз;2) іменної частини складеного присудка: Яка важка у вічності хода.І все ждало. Тишастояла якась неспокійна.Світле безмежжя здавалось крихким.За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і словотворчими<span>особливостями, прикмет<span>ники поділяються на: 1)якісні; 2)відносні; 3)присвійні.</span></span><span> Якісними називаються прикметники, які виражають такі ознаки предмета, що можуть</span><span>виявлятися більшою або меншою мірою: кмітливий юнак - кмітлив-іший - най-кмітлив-</span><span>іший; добре серце - добріше - най-добр-іше.</span>Відносними називаються прикметники, що виражають ознаку предмета за його<span>відношенням до інших предметів, дій, обставин: бурштинове намисто, осінній день,</span>сьогоднішній випадок, перелітніптахи.<span>Присвійними називаються прикметники<span>, які вказують на належність предмета кому-</span></span>небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє? Наприклад: мамина казка, батьків сміх,дівоче обличчя, ведмежий барліг.Вживаючись у переносному значенні, відносні та присвійні прикметники можуть<span>переходити в розряд якісних. Наприклад: золотий ланцюжок (відносний) - золота душа</span>(якісний); срібний перстень (відносний) - срібний голос (якісний); лебединий пух(відносний) - лебедина пісня (якісний); зміїна отрута (присвійний) - зміїнийхарактер(якісний).Ступені порівняння прикметників<span>Оскільки якісні прикметники виражають ознаки, що можуть виявлятися більшою чи</span>меншою мірою, вони мають ступені порівняння: вищий і найвищий. Кожен зі ступенів має<span>дві форми: просту і складену.</span><span>Вищий ступінь порівняння вказує, що в одному предметі ознака виявляється більшою</span>мірою, ніж в іншому.1. Проста форма вищого ступеня порівння утворюється за допомогою суфіксів -іш, -ш:<span>добрий -добр-іш-ий, милий - мил-іш-ий, довгий - дов-ш-ий, міцний - міцн-іш-ий. У деяких</span><span>прикметниках при цьому можуть випадати суфікси -к-,-ок-,-ек-: тон-к-ий - тон-ш-ий</span></span>
