Телесик
Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: «Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?» От баба й просить діда:
— Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде мені хоч забавка!
Дід спершу не хотів, а баба все просить та просить. Послухався він, поїхав, вирубав деревинку, зробив колисочку... Положила баба ту деревинку в колисочку, колише й пісню співає:
Люлі-люлі, Телесику,
Наварила кулешику,
Буду тебе годувати.
Колихала-колихала, аж поки полягали вони увечері спати. Встають уранці — аж з тієї деревинки та став синок маленький. Вони так зраділи, що й не сказати! Та й назвали того сина Телесиком.
Росте той синок й росте — і такий став гарний, що баба з дідом не навтішаються з нього.
От як підріс він, то й каже:
— Зробіть мені, тату, золотий човник і срібнеє весельце, буду я рибку ловити та вас годувати!
От дід зробив золотий човник і срібнеє весельце, спустили на річку, він і поїхав. То оце він їздить по річці, ловить рибку та годує діда й бабу, наловить та віддасть — і знову поїде. А мати йому їсти носить. Та й каже:
— Гляди ж, сину, як я кликатиму, то пливи до бережка, а як хто чужий, то пливи далі!
От мати наварила йому снідати, принесла до берега та й кличе:
А він думав, що то мати.
— Ближче, ближче, човнику, до бережка! То ж мені матінка їсти принесла!
Та й приплив до бережка. А змія його мерщій ухопила з човна та й понесла до своєї хати.
— Зміючко Оленко, відчини!
Сидить сердешний Телесик, от-от явір упаде, от-от доведеться пропасти! Коли це летить собі одне гусеня: відбилося — насилу летить
— Оце тобі, дідусю, пиріжок, а це мені!
— А мені? — каже з призьби Телесик.
— Отже, таки озивається! — говорить баба та зирк у вікно — аж на призьбі Телесик. Вони тоді з хати, та вхопили його, та внесли в хату, та такі раді...
А гусятко ходить по двору, то мати й побачила.
— Он гусятко ходить. Піду впіймаю та заріжу.
А Телесик каже:
— Ні, мамо, не ріжте, а нагодуйте його! Коли б не воно, то я б у вас і не був.
От вони нагодували його, й напоїли, і під крильця насипали пшона. Так воно й полетіло.
От вам казочка, а мені бубликів в'язочка.
Гро/но-2 слога,<<г р о н о>>,5 букв,5звуков,2 гласные,3 согласные
ЗАРАНИЕ ПОЖАЛУЙСТА
-Марусю,скажи ж чудова сьогодні погода,чи не так?
-Так ,Оленко!Мені теж дуже подобається осінь,коли листя падає на землю та розвіюється по всій землі.
-Таке відчуття ,що я літаю разом з листям .Марусю,я закружилась в танці!
-Щось небо хмарами закрилось,мабуть буде дощ.Пішли додому,а то намокнемо і застудимося.
-Не хвилюйся,дощу не буде. Можливо трішечки прокапає але не більше!
-Це ти так думаешь,а насправді все буде гірше.
-Ось і сонце вже вийшло і пташки співають ,а ти казала що сильний дощ.Ну мені час йти додому,бувай.
-Ну добре ,бувай.А я ще погуляю.
вищий ступінь.
проста форма:щедріший,дорожчий,важчий,глибший,красивіший,розумніший,добріший,активніший.
складена форма:більш щедрий,більш дорогий,більшважкий,більш глибокий,більш красивий,більш розумний,більш добрий,більш активний.
найвищий ступінь.
проста форма:
найщедріший,найдорожчий,найважчий,найглибший,найкрасивіший,найрозумніший,найдобріший,найактивніший.
складена форма:
найбільш щедрий,найбільш дорогий,найбільш важкий,найбільш глибокий,найбільш красивий,найбільш розумний,найбільш добрий,найбільш активний.
Мені здається, що найкращою прикрасою до обличчя дівчини є віночок. Любов до цієї прикраси народилася у мене через бабусю, яка виплітала мені дуже гарні віночки і прикрашала моє волосся на великі свята, здебільшого весняні. Моя бабуся усе життя провела у селі, тому багато знає про українські обряди, до яких належав і обряд плетіння вінків. Вона розповіла мені, що вінки плетуть з польових квітів, таких, як маки, сині волошки, білий ромен-зілля, чорнобривці та дика рожа. Кожна квітка несе в собі якесь значення. Наприклад чорнобривці вплітають для того, щоб брови були чорні, а зелений барвінок — символ тривалого кохання. Є віночки, які захищають від нечистої сили. їх плетуть дівчата в ніч під Івана Купала. Посилюють захисну силу вінка часник та полинь, які вплітають у вінок. А ще велику захисну силу має любисток. На весілля для нареченої теж виплітався особливий вінок, який у наш час замінено на фату.
А ще бабуся розповіла мені, що раніше в Україні, крім вінків з живих квітів, дівчата плели собі вінки з пір’я птахів. Особливо підходило для цього пав’яче пір’я..
А мені просто подобається, коли мою голівку прикрашає гарний віночок з польових квітів
