О котрiй годинi
коли це було
коли це буде
через скiльки годин
<span>Одного зимового вечора я поверталась із концерту. Було досить пізно, тому я вирішила не йти пішки, а зачекати маршрутне таксі. Дув холодний вітер, але снігу , нажаль, не було. Місто, наче вимерло, поблизу не було жодної людини. Надімною мерехтів лише старенький ліхтар.Раптом я почула якісь дивні кроки позаду мене. Щось бентежило мене. Через декілька секунд я відчула моторошне, важке дихання. В цей момент переді мною промайнуло безліч різних думок. Я боялась того, хто підходить до мене, але людська цікавість і страх перебороли мене. Я обернулась і дуже здивувалась, тому що я побачила… маму! Виявилося що вона зустрічала мене після концерту. Я розповіла матусі про вогонь страху, який горів у моїй душі. Вона зрозуміла мене і підбадьорила веселим жартом.Місто, як і раніше здавалось пустим, лише старий ліхтар освітлював пухкенькі сніжинки, які падали прямо у наші долоні!<span>
</span></span>
По поверьям народов Востока, «рубин придает его обладателю силу льва, бесстрашие орла и мудрость змеи. Он способствует чарам любви и страсти. Рубин не следует показывать детям и буйволам: ребенок может испугаться его яркого цвета, а буйвол — разъяриться». О рубине сложено немало преданий и легенд.
В бирманской легенде о происхождении рубина рассказывается об орле Лале, жившем за рекой Иравади, высоко в горах, в одной из кремниевых пещер. Лал был из очень красив и силен, и не только птицы, но серны, джейраны и даже саблерогие антилопы избегали встреч с ним. А ночной разбойник — страшный когтистый филин — с утра до ночи отсиживался в дупле старого текового дерева, пока орел летал над горами. Шли годы, менялись русла рек, рушились в пропасти подточенные горными ручьями скалы, и на груди у орла появились предвестники старости — белые перья. Теперь он пролетал над горами, лесом и кунжутными полями уже не двадцать кругов, а всего лишь десять. С каждым годом Лал сокращал радиус своих полетов. А однажды, желая взлететь высоко в лазурное небо, расправил свои широкие крылья, но не смог оторваться от земли. И понял тогда Лал, что близится к концу его орлиный век. Теперь он уже не мог догнать серну или косулю и довольствовался тем, что залетал в лес и опустошал птичьи гнезда.
Пропоную скласти такий нарис про маму:
Мою маму звати Інна Іванівна. Це молода, сучасна та енергійна жінка, яка дуже любить свою родину. Мама - берегиня домашнього вогнища, яка завжди ставить інтереси родини вище за свої. Матуся смачно готує та любить приймати гостей.
Мама працює в соціальній службі. Вона дуже чуйна та щира. Люди завжди дякують мамі за допомогу. Через матусину лагідність у неї чимало товаришів. Інна Іванівна завжди усім допомагає, підтримує, співчуває.
Для мене з моєю сестрою Сашею матуся - не просто людина, що живе поряд та готує їсти. Це справжній друг, на якого можна покластися, якому можна довіритись. Моя мама - найкраща жінка в світі, найдорожча та найрідніша людина.
Я понимаю и даже очень хорошо . Помогу чем смогу
