тема запозичення людини до природи
ідея довести людям що пририрода є всесвітом
Лірична героїня поезії (яка і власне авторка) має глибокі патріотичні почуття. Її найбільша гордість і найбільший біль — Україна, бо навколо так багато байдужих людей, і це тривожить, викликає протест. Героїні хочеться розбудити цих байдужих, знайти однодумців і діяти, щоб «найгостріше слово — Україна» стало найлагіднішим, наймирнішим.
1. Кого знайшли Павлуша з Явою в криниці? Як його назвали та урятували?( Собаку, назвали Собакевич, лізли в колодязь, щоб урятувати)
2. Які приналежності взяли з собою Ява і Павлуша на бій з "биком"? ( Дамський капелюшок, який залишився у спадок від однієї дачниці проте був завеликий, та червоний килимок, який висів над Павлушиним ліжком, на ньому були наальовані Цюця, Ґава та Рева)
3. Як називало ціле село Яву ти Павлушу? (Гангстери,, орли, соколи)
4.Що "дав потримати" Невідомий, з 13 квартири? (Годинник)
5. Куди більш за все мріяли Ява з Павлушою поїхати ( Табір 6а березі моря)
Очень весёлый всегда в хорошем настроении,маленький позитивчик,всегда улыбается,очень любит варенье
<span>У нашому будинку є
підвал. Колись там моя мати ставила мішки з картоплею, але зараз вона
ставить їх на балконі, а підвал віддали мені. Там я влаштував майстерню.
Саме посередині майстерні стоять укріплені лещата. Біля стін — стелаж
для інструментів, який я сам зробив, а також лавка та велике крісло. Це
крісло подарував мені батько. Він у мене директор театру. Він казав, що
це крісло списане, але на ньому ще можна сидіти, якщо прибити якийсь
дрючок замість ніжки. Я так і зробив. - Недавно я зробив дві драбини.
Одна стоїть у моїй кімнаті біля шафи, а друга й досі знаходиться в моїй
майстерні.
Іноді до мене заходять друзі. Ми йдемо в мою
майстерню та починаємо майструвати. У цей час моя майстерня має такий
вигляд, що це занадто важко описати.
<span>На Новий рік ми зробили саморобні іграшки для шкільної млинки. Учителям та учням вони дуже подобаються. </span></span>
