У творі " Іван Сила " події відбуваються на початку 20-того століття , як звичайни двадцятилітній парубок приїхав у столицю , щоб заробити грошей . На мою думку реальні події відбуваються всюди наприклад : коли Іван перемагав богатирів , тренувався і хотів одружитися з танцівницею Мілкою . В цьому творі немає нічого фантастичного все відбувається на малих " випадковостях " . Але як казав один учений : " Випадковості , не випадкові " .
Сонца уствала на захадзе.(на захадзе акаличнасць).Снег падау вячоркам(вячоркам акаличнасць,падау у нескладовае).Сягоння я быу вясёлы(сягоння акаличнасць,быу у нескладовае).Арцём узрадвауся падарку пад ёлкай(пад ёлкай акаличнасць,узрадвауся второе у нескладовае,именно ёлкай т.к. елка не наряженное дерево).Николи не раби зла(николи акаличнасць)
Змій в Києві
змій розповідає про кожумяку
донька посилає вісточку батькові
прихід старших людей до кожумяка
прихід молодших
прихід дітей і згода кожумяки на бій
вимоги кожумяки
бій кожумяки проти змія
звільнення дочки
Літературним жанром називають мені здається називається Драма
Поснідавши, Гнат узяв сокиру і подався на двір.
Займався пишний січневий ранок. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям.
Сонце, мов здорова червона діжа, випливало з-за краю землі та обгорталось блискучими хмарками, що спалахнули від сонячного проміння, мов солома від вогню.
Гнат оглянув хуру дров, що привіз учора з лісу, і заходився рубати їх. Стук сокири по сухому дереву далеко котився в рожевому морозному повітрі…
Помивши посуду після обіду та поприбиравши в хаті, Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч.
Біле шитво вкрило її коліна. Настя взялась до роботи та ще раз глянула на хату. В хаті було чисто та гарно, як у квітничку. З білих стін дивились гарні боги, заквітчані сухим зіллям, обвішані рушниками. Чепурний комин білів, аж сяяв. Долівка була гладенька та жовта, як віск. Веселий ранішній промінь грав на полив’яних мисках, що стояли в миснику, ушиковані, як військо.
Настя любила свою веселу, теплу хату. В сій маленькій хатині зазнала вона щастя (М. Коцюбинський, 171 сл.).
