1. П'ять, інші слова іменники.
2.Весело, інші слова дієслова.
3. І, інші слова прийменники.
4.Зелень, інші слова прикметники.
5.Він, інші слова числівники.
6.Доброзичливий, інші слова прислівники.
7.Не, інші слова сполучники.
ОСIНЬ-ГАРНА ПОРА. <span>Згасло веселе барвисте лiто, i осiнь стала повноправною господаркою у лiсах, полях, на рiчках i ставках. Уранцi вже незвично холодно,
а вдень ще, наче на згадку про лiто, сонечко весело пригрiває. Вiдпочива ють пiсля тривалої та виснажливої працi поля. Вiддали господарям свiй багатий урожай садки. У всьому вiдчувається прохолодний подих осенi.
Сiре небо все частiше вкривають низькi та важкi хмари — сiється дрiбний надокучливий дощик.
Наче замислившись, стоїть сумний i мовчазний лiс. Деревам ось-ось доведеться скинути своє пишне вбрання, пiдставивши гiлля холодним дощам, хуртовинам. Ось повiльно кружляє у повiтрi кленовий листок. Старий дуб журливо рипить на галявинi, наче замислився перед тривалим зимовим сном. Як нiжно виглядає золота берiзка на тлi синюватих ялинок та зелених сосен! Вона опустила свої вiти й журиться, що скоро прийдуть холоди. А бiля вкритого мохом трухлявого пенька вишикувались у рядок рiвненькi та стрункi опеньки. Їх дуже багато, i всi так i просяться у кошик.
Розкiшними червоними кетягами обвисає горобина. А липовий листок з почорнiлими гострими зубчиками наче вкритий нiжним оксамитом.
Пожовкла трава припала до самої землi, i тiльки крихiтнi блiдо-червонi зiрочки вереску милують око.
Високо в небi роблять прощальне коло запiзнiлi ключi журавлiв. Вони летять у вирiй i сумно курличуть, наче ще раз нагадують, що прийшла осiнь. Десь угорi над нами перегукуються i дикi гуси. Холодно вже в рiдних краях, ось вони й вiдлiтають туди, де тепло. Тiльки горобцi лiтають навкруги та цвiрiнькають, бо їм нiкуди поспiшати.
Усе це i є ознаками найпрекраснiшої пори року, оспiваної поетами та художниками, — золотої осенi.</span><span> </span>
Мої улюблені ігри.
Кожен з нас любить якось проводити час і у кожного є свої улюблені ігри. Зараз я розповім тобі, дорогий читачу, про свої улюблені.
Далеким літом я їздив у Дагер «Дзеркальний», і у нас були чарівні вожаті! Ми грали дуже багато, і ніхто не нудьгував. Так от, моя улюблена гра була-петушкі.Ми креслили на асфальті коло, брали правою рукою ліву ногу за спиною, ліву руку прибирали і грудьми намагалися вибити суперника. Я завжди вигравав! А моєму другові подобалася ось така гра, називалася вона «кенгуру»: вибиралися пару Неграючий, введення виводив людей подалі від грального місця, Неграючий вибирали те, що буде зображувати один з тих, якого повели. І введення приводив по черзі хлопців, Неграючий спеціально не вгадували, а потім говорили «молодець, ми спочатку знали слово ...» і все об'еснялі.І це ще мінімум. Табір - диво место.ілі у кожного напевно є улюблена гра. У мене вона ось шахи. Деякі цим захоплюються, деякі ігнорують. І ксаті у мене добре виходить. Коні і королі стають як живі, ти стаєш їх полководцем і береш участь у битві.
1) Оксанка - дуже мила дівчина.
2) Їдучи додому ми проїждали повз зелені сади.
3) У Світлани Романівни дуже розумні діти.
Сьогодні я сиділа в затишному таксі.
Таксі - це найкращий вид транспорту.
Я часто користуюсь таксі.
Ми швидко доїхали на таксі.
У місті ми пишаємося своїм таксі.
Максим викликав таксі.
