1. Найстрашніше сталося тоді, коли він, перепочивши(дієприслівник), підвівся, щоб іти, і впав: ноги не вдержали. 2. Повсідаються долі, сплівши(дієприслівник) ноги потурецьки , і гомонять - без світла, серед червоних райдуг від напаленої до вишневого кольору чавунної "буржуйки".
3. Поївши (дієприслівник) курей, італійці гуртами, найменше по двоє- троє, пхалися від двору до двору і шукали соб їжу за гроші.
4.Поліцаї пройшли повз шевця й Климка, навіть не глянувши (дієприслівник) на них. і той, що в кубанці, сказав другому.
<span> 5. Німець ждав його, стежачи(дієприслівник) за ним зосереджено, спідлоба.</span>
Як для мене, то осінь досить сумна пора. Наступають дощові дні, світла та тепла стає все менше, пробуджуватися треба рано, щоб не спізнитися до школи.
Але осінь має свої гарні моменти. По-перше, тішить те, що є вдосталь овочів та фруктів. Можна смачно поласувати свіжими яблуками, грушами, виноградом. По-друге, раді батьки, що важка праця на полях дала щедрий врожай. Домашні комори поповнились картоплею, морквою, буряком. По-третє, попри ранні пробудження кожен шкільний день приносить зустріч із друзями, однокласниками, вчителями. По-четверте, саме восени першого вересня відчуваю себе старшим. Адже переходжу в наступний клас.
<span> Усім цим мені подобається осінь.</span>
<span>
</span>
-Привіт!
-Привіт!
-А ти знаєш нужда вчить людину, а лозина дитину.
-А чого так?
-Бо людину нужда вчить економії, а дитину лозину вчить всього правильного.
-А зрозуміло.
-Ну тоді бувай.
-До скорої зустрічі!
Човен, підпливають до берега, була повна людей.
Квітка, що росте на клумбі, раптом зів'яв.
Ставок, зарослий очеретами, був мальовничий.
Хлопчик. вирішив завдання, отримав хорошу оцінку.
Стіл, зламаний ввечері, вже <span>відремонтували</span>