Краю [к р а й у] - 4б., 5зв., 2скл.
люблю [л' у б л' у] - 5б., 5зв., 2 скл.
ручаю [р у ч а й у] - 5б., 6зв., 3 скл.
комп'ютери [к о м п' й у т е р и] - 9б., 10зв., 4 скл.
розв'язують [р о з в' й а з у й у т'] - 10 б., 11зв., 4скл.
як у якому слові, один звук лиш тоді коли перед нею стоїть приголосна, всі інші випадки два звука, наприклад: на початку слова Юля, [йу], після апострофа Комп'ютер і після голосної Ручаю. Аналогічно і до я,ю, є, ї. Відповідно у слові "люблю" позначає ю один звук
Молодий підняв наречену на руку. (іменник)
молодий військовий пішов на фронт захищати свою Батькивщіну (прикметник)
Інфекція - дезинфекція
запальний - угрюмий
Єдність імениик (єдність) загальний,не істота, абстрактний, жіночий, однина, називний, 3 відміна
Наша родина складається переважно із росіян, живемо ми в Україні і вважаємо себе українцями. Це правильно — вважати себе українцем як громадянином. Рідна моя мова — російська. Хочу розповісти, що мене вражає. Я часто чув вираз: Україна — ненька. Спробував хоча б уявити, наприклад, таке: Росія — мати, Франція — ненька, Англія — мати. І все якось воно має трохи недолугий вигляд. Ще пригадалося, що «Родина — мать» російською звучить нормально. Виявляється, що саме українці з такою любов’ю і повагою ставилися впродовж віків до свого рідного краю, що це ні в кого не викликає здивування. Не сумніваюся, що є й інші народи, які були особливо пригнобленими, що також із повагою ставляться до рідної землі.
