Як плакала хмарка
Одного ранку небо було пасмурним.
Коли сонечко прокинулось, воно сказало хмаркам:
-- Люди цілу ніч були без сонячного тепла, та ще йшов дощик. Їм треба зігрітися. Не могли б ви піти в іінше місце?
Хмарки послухались сонечка і розійшлися, але маленька хмарка була така захоплена промовою сонечка, що не побачила, куди пішла її мама. Коли вона почала шукати маму, жодної хмарки вже не було видно на небі.
-- Мамо, де ти?! -- кликала хмарка.
Ніхто не озивався.
Хмарка похнюпилась, а тоді заплакала.
Внизу люди раділи, що йде сліпий дощик, адже він не надовго.
Сонечко спитало хмаринку:
-- Чого ти плачеш, маленька?
-- Я свою маму загубила, -- відповіла та.
-- Не турбуйся, вона скоро повернеться, а щоб ти не сумувала, поки її чекаєш, ми подивимось на веселку.
Потім хмарці сонечко розповідало цікаві історії з життя тварин, Аж на небосхилі з'явилась велика хмара. Малеча кинулась назустріч.
-- Як добре, що ти залишилась тут, а не пішла мене шукати, -- сказала мама, -- інакше я б не знала, де тебе шукати. Ти молодець.
І подякувавши сонечку, вони пішли додому.
<span>Я живу в дуже красивому місті - Києві. Київ - столиця України. Це місто розташоване на річці Дніпро. За свою довгу історію Київ був столицею полян, Київської Русі, Київського князівства, Української Народної Республіки, Української Народної Республіки Рад, Української держави, Української Радянської Соціалістичної Республіки, а з 1991 року - незалежної України. Місто має свій герб і прапор. Згідно з переписом 2001 [33], населення міста на 82,2% складалося з українців і на 13,1% з росіян.</span>
3) Неправильні рішення приносять велику шкоду.
( Відповідь - неправильна; дівчина - невірна)