Не хлібом єдиним живе людина
<span>Кожна людина на землі має свою мету і бажання її досягти. Кожне суспільство має свої моральні цінності, що передаються з покоління в покоління. «Не хлібом єдиним живе людина», — це одна з моральних засад, що існує в суспільстві. Людина досягає гідного розвитку тоді, коли вона дбає не тільки про матеріальні речі. Справді: чи можуть дім, машина, дача самі по собі творити духовну культуру? Звичайно, ні. Матеріальні речі є лише помічниками для культурного зростання. А духовний розвиток дають людині шанування родини, збереження духовних традицій, відданість у дружбі, закоханість у рідну мову, рідну пісню. Коли людина дбає про духовне, вона сама стає кращою, у неї поліпшуються стосунки з довколишнім світом і вона стає успішною в усіх своїх починаннях.</span>
Одного разу пішов Оверко до лісу та й хотів лози назбирати, аж дивиться, а в затінку дуба молода осичка росте. Підійшов він і подумав, а зрубаю я цього дерева. Воно ж все одно нікому не потрібно. А осика каже:" Не треба, я рости хочу!". Подумав Оверко і повернувся додому. Розказав матері, а та йому відповідає:" Що ти за дурниці мелеш? Як це, осика балакає? Нісенітнеці." Послала вона його деревце те зрубати. Попросив він вибачення і вирубав її. "Як жаль... я тепер загину" тільки й мовила осика...
Відповідь:конвалія
Знайшла на якомусь сайті)
<span>Вишня губить листя, на прічилку хати журавель колодязний трубить в мерзлу синь.
Дужий дошкульний вітер увірвався з моря в затишну бухту й одразу збив хвилю, жбурнув у вічі холодними бризками солоної води.
В осіннім небі журавлі курличуть, і голос їхній ледве чуть з імли.
Уже достигли полуниці, росу вечірню трави п'ють, і в ароматі медуниці хрущі шевченківські гудуть.
Реве Дніпро, й лани широкі медами пахнуть, колосом шумлять .
Сказати легко, та зробити важко</span>
Що таке щастя? У кожного своя відповідь. На мою думку, щастя – то відчуття задоволення людиною своїх успіхів у праці, житті, приємні почуття від пізнанного, пережитого, побаченого, відчутого.