Лети - Пролетів ( минулий )
Вийшов - Вийди (теперішній )
Прогулятися - Прогулявся ( минулий )
П'є - Випив ( минулий )
Не хвилюйсь - Не хвилювався (минулий )
Обійду - Обішов ( минулий )
Зупинись - Зупинюсь ( майбутній )
Поспішать - поспішав ( минулий )
Напитись - напився ( минулий )
Усміхнувсь - усміхнуся ( майбутній )
Лети - вилети ( майбутній )
Мені доводилося бачити веселку. Вона дуже гарна. Уявляєш дівчинку-всесвіт, котра перекинула над землею коромисло, бо збирається принести повні відра радості. А коромисло те яскраве та кольорове. І порядок тих семи кольорів завжди незмінний: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. Всі захоплено розглядають її. А появляється веселка коли сонце яскраво світить після дощу.<span> Вона приносить радість у наші серця. Недаремно її називають веселкою.</span>
Чому потрібно знати звичаї свого народу?
Наш народ був дуже мудрим. Свої знання люди виливали у традиції та звичаї, намагаючись у такий спосіб поділитися ними із нащадками. Традиції - це духовна спадщина нашого народу, яку ми маємо цінувати та поважати. Але для чого нам потрібно знати звичаї?
Звичаї повчають, надихають та об'єднують людей у єдине ціле. Спільні обряди роблять із нас колектив. Згадаймо, як приємно йти на Великдень, вітаючись зі знайомими та сусідами: "Христос Воскрес". Всі радісні, усміхнені. Традиції обґрунтовують стосунки між людьми, цінність духовної культури окремої особистості і народу взагалі. Тому ми маємо їх цінувати.
На подвір"ї гелгоче гусак. Гусак гелгоче-літо кличе.
Наша мова бринить ніжно, мелодійно.
Хай бринить веселий сміх на дитячім святі!
Та ось солнце присвiтило , снiжинки прокинулись i зрозумiли, що iм пора забиратися на другi мiста та села
