Книга- це надзвичайна річ, адже для нас, вона може стати чим завгодно. Може стати найкращим другом, який допоможе, розрадить, дасть відповідь на питання, яке турбує, вчителем, тому що вчить нас усьому, починаючи від того, як жити, закінчуючи складними науками. Також може стати і хоббі,адже читання книжки - заняття дуже цікаве, можливо, і не цікаво читати наукові книги, але бувають і інші. Наприклад пригодницькі, які мають захоплюючий сюжет, від якого неможливо відірвати, також з них ми можемо почерпнути і щось для себе. Тому, до книг я ставлюсь з повагою і зацікавленістю, і у вільний час люблю прочитати якусь цікаву історію, коли починаю читати , то просто неможливо відірватись, настільки тебе поглинає та чи інша історія. Ось що я відчуваю, прочитавши книгу. Тому, раджу всім читати, брати з книжок щось корисне і просто поважати їх, а не промінювати на комп*ютерні технології!
Навесні Ліда і Оля вирішили у дворі розбити клумбу. Сестри скопали грядку і засіяли її насінням ромашки.
Дівчата старанно доглядали квітник: пололи бур'ян, в спеку поливали.
Якось вранці Оля і Ліда зупинилися біля розквітлих квіток і робачили, що ромашки - дуже ніжні. Голівки їх, неначе маленькі жовті сонечка з білосніжними промінчиками. Листя - ніби прозоре зелене мереживо. В кожній квіточці - крапелька роси, а в ній блакитне небо і пухнасті хмарки пливуть. Над ними весело кружляли бджілки.
Сестрички спочатку захотіли нарвати ромашок в букет, але подумали, що зірвані квіти швидко зів'януть. Тоді не почують вони співу пташок, не побачать сонечка, бджілок і навіть їх.
Дівчата вирішили, що ромашки – чудові квіти, нехай собі ростуть
Як я ставлюся до людей похилого віку?
Як і багато інші, я ставлюся до стареньким і стареньким з повагою. Це наше минуле, їх не можна не поважати! Скільки в них знань, мудрості.
Адже бувають люди, точніше навіть нелюди, що без поваги ставляться до людей старше них самих! Люди без виховання, без совісті. Ви бачили коли небудь групи підлітків, що знущаються над тією чи іншою бабусею? А таких випадків дуже багато! Батьки, які не дали правильного виховання, парою винні не менше своїх же дітей!
Я зневажаю таких людей, більше того, я їх засуджую за таку поведінку.
Кожна старенька, в не залежності ветеран вона чи ні, гідна поваги!
<span>Я ставлюся до літніх людей шанобливо. Вони минуле покоління яке тепер потребує турботи!</span>
<span>В історичному
розвитку України Шевченко - явище незвичайне
за силою обдарування, так і
вершинним місцем у літературі ,мистецтві культури.
Походженням, становищем та популярністю Шевченко
- виняткове явище також у світовій літературі. Творчість Шевченка
багатогранна ,як його талант. Він був і глибоким ліриком, і творцем епічних
поем, і видатним драматургом та різнобічно обдарованим митцем. У духовній
історії України Шевченко посів і досі беззастережно посідає виняткове місце.
Значення його творчої спадщини для української культури важко переоцінити. Його Кобзар
започаткував новий етап у розвитку української літератури і мови, а його
живописна і граверська творчість стали
визначними явищами не
тільки українського, а й світового мистецтва. У розвитку національної і соціальної самосвідомості українського народу творчість
Шевченка відіграла величезну роль.</span>
Зима найчарівніша пора року. Сніжинки, танцюючи у повітрі хороводи, падають на землю. Усе навколо замело снігом. Він товстою ковдрою укрив усе на своєму шляху. Дерева, скинувши своє листя, занурились у глибокий сон. І тільки подекуди видніються червоні грони горобини. Річки скуті морозом. Сніг, виблискуючи на сонці, переливається всіма кольорами веселки. Коли сонце потихеньку опускається за горизонт починається гра кольорів. Дивишся на всю цю красу, затамувавши подих, наче боїшся зруйнувати цю зимову казку.