Ви замислювалися хоча б раз, яким би було ваше життя без друзів? Ви можете собі це уявити? Не думаю...... Кожна людина має друзів. Вони є невід'ємною частиною нашого життя. З друзями ми ділимося наш ми таємницями, відкриваємо їм свою душу та найпотаємніші місця нашого серця. Кожна людина потребує друга. Потребує людини яка буде і в радості і горі. Яка буде відчувати те саме, що й ти. На мою думку, друзі є невід'ємною частиною нашого життя, тому життя без них неможливе.
Назва СІЧЕНЬ походить від слова “Січа”. У давнину в цей час починали
розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел
називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень,
просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень,
лютовій.
Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він
люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети -
все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень,
зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).
Назва БЕРЕЗЕНЬ закріпилась за місяцем у середині минулого століття.
Походить від назви промислу - березол (заготівля березового попелу, що
використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався
март. У народі його звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір
потоки, соковик, полютий, красовик.
У березні день з ніччю зустрічаються.
Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.
КВІТЕНЬ носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає
квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець,лукавець,
дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає ” сонячний”.
ТРАВНЕМ останній місяць весни став у нинішньому столітті. До цього він
звався май - від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його
називали: пісенник, місяць-громовик, травник.
ЧЕРВЕНЬ походить від слова “червець”. Саме в цей час з’являється
сокоживна комаха - кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону
фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її такох продавали сусіднім
державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць,
гнилець, ізок (коник).
ЛИПЕНЬ - дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий
мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його
іноді називали білець (час, коли коли вибілювали полотно), грозовик,
дощовик.
СЕРПЕНЬ - від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що
існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол,
жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець,
барильник.
Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес - цінна
медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем,
бабським літом та покрійником.
ЖОВТЕНЬ - час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської
Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник,
весільник. А також паздерник - від слова паздер, тобто костриця. В цей
час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).
Назва ЛИСТОПАД прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там
опадає листя. А на сході України - дерева вже безлисті. Тому в Київській
Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав
іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.
ГРУДЕНЬ - від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами
грунтівки замерзали. Їздилти такими дорогами було важко - заважали
замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У
народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.
<span> Людина-це частина природи. Ми залежимо від неї, томі її треба оберігати. Ліс-це велика частина природи,тому що він дає нам кисень. Щоб він не засмічувався потрібно його охороняти. Природа дає нам кисень,житло,іжу. Наприклад бджоли це теж вагома складова природи, бо вони забезпечують нас рослиною їжею,а отже і рослиноїдних тварин, і хижих. Оберігайте та охороняйте природу!Бо ми залажимо від неї!!!
</span>Ми живемо у вік науково-технічного прогресу, у часи царювання могутності людського розуму і знань. Вчені, здається, опанували вже всі, чи майже всі таємниці природи (принаймні, так думає багато з них), замахнулися, наприклад, навіть на таку суто Божу справу, як штучне створення людини з певними якостями (клонування). Могутні супердержави світу не тільки готові кинути виклик цілому світові, а чи самому БОГОВІ, але й роблять це. Інакше як пояснити те, що творять ці високорелігійні (як правило, християнські) держави з населенням тих країн, які попали до кола їх інтересів? Прикладів тут безліч як з давньої, так і не дуже – історії. Спостерігаємо це і зараз – напад на Ірак всупереч рішенню ООН не потребує особливих коментарів. Здавалося б – чого, людино чи державо, чи, врешті-решт, людство, тобі ще треба? Набирайся сил і живи по праву сильного - за законом природи виживає найсильніший. Але чому ж в кінцевому результаті рано чи пізно з усіх цих великих потуг виходить, вибачте, пшик? Розвалилися після більшого чи меншого розквіту всі супердержави та суперімперії минулого. Можна впевнено стверджувати, що не омине ця доля і монстрів сьогодення. Що ж це за сила, яка зводить нанівець дію дійсно давно відомого, дуже поширеного, достатньо науково обґрунтованого і надзвичайно ґрунтовно розрекламованого всіма ЗМІ принципу-закону – виживає найсильніший?
<span>Можна застосувати багато підходів та варіантів пояснень з приводу наведених проблем, але хочеться запропонувати читачу подивитися на це питання дещо нетрадиційно – з урахуванням особливостей, наприклад, ніби простої УКРАЇНСЬКОЇ ЗВИЧАЄВОСТІ, яка, на перший погляд, не має ніякого відношення до принципу “виживання найсильнішого”.
</span>
Камінчик, олівець, палець, сльози, іспит, екран, молодець, сьогодні, насіння, вітерець, заяць, волосся, читання, його
Мені мама купила ний тєлєфончік.
Йду кататися на новому вєлєку.
Я сьогожні тяжко работв.
У нас лежиьь червлний кавьор.
Я маю сине платьє.
З'явилася нова пєсня.
Нлва ручка плохо пише.
Купив на алгебра зошит в клеточку.
Зробила хатяжку на нових брюках.
Я маю довгі волоси.