- Привіт!
- Привіт!
- Як справи?
- Добре, а в тебе ?
- Чудово. Що робиш?
- З собакою гуляю, а ти?
- Збираю шишки для школи. Завтра в нас свято Святого Миколая.
- А ти порядна людина?
- Так, я порядна.
- А чому ти так вважаеш?
- Тому, що я не роблю поганих вчинків.
- Молодець. Я також стараюся робити тільки добрі діла, а не робити погані.
- Це дуже добре.
- А для чого тобі шишки на свято Миколая?
- Ялинку прикрашати.
- А навіщо ялинка на свято Святого Миколая?
- Просто у нас в школі стоїть велика ялинка, а коли на ній немає прикрас то вона не гарна.
- Зрозумів. Гаразд до зустрічі. Я пішов гуляти далі з своїм собакою Бімом.
- Давай. До зустрічі.
[ й е д и н и й ]
[ в ' й а з а л а ]
Не дарма кажуть "Слово не горобець, вилетить-не спіймаєш". Словом можна образити людину, іноді навіть і убити. Перед тим як щось казати, потрібно подумати. Якщо сказати людині щось образливе, в її душі з'явиться рана. Таку рану називають душевною. Людині важко буде жити з цими словами. На мою думку не потрібно говорити багато непотрібного, краще подумати та красиво почати розмову. Людям буде цікаво розмовляти з вами і самому на душі буде приємно
1. Земля ніби прагнла виявити свою щедрість і порадувати людей усім, що тільки може їм дати.
2. Ходить вітер і пита з болем: "Де поділо ти жита поле?"
3. Минуть роки і віки будуть говорити, що наші юнки й юнаки були неликом шиті.
Весело -веселий, веселитись. Питляв - питляючи, питлиця. Леваді - левада, левади. Криничка - криниця, криничної. Джерельце - джерельна, джерело. Тече - течія, текти. Великі - великий, велетень, величезний. Течуть - текти, потекли.