1. Хлопчики, дівчатка та вчителі - всі прийшли на шкільне свято. - однорідні підмети 2. Ми прийшли до друзів, а не лишилися вдома. - однорідні присудки. 3. День був гарний, сонячний, яскравий. - однорідні означення. 4. В старій книзі я побачила висушені ромашки, айстри та волошки. - однорідні додатки. 5. Побували мабуть й в небі, і у морі, і на суші. – однорідні обставини. 6. Його поважали й друзі, й вороги. – однорідні підмети.
Дуже важко говорити про улюбленого поета, особливо якщо це відомий, талановитий поет, якщо його творчість — досягнення світової культури. Про мого улюбленого поета, Анну Ахматову, написано багато, і написано здебільшого тими, хто був її сучасником, безпосередньо спілкувався з нею, учився в неї. Але в кожної людини може бути і свій Пушкін, і своя Ахматова.
<span>Той, хто хоч раз візьме до рук книжечку віршів Анни Ахматової, не зможе розлучитись з її поезією ніколи, бо вона чудова за своїм талантом і характером. </span>
<span>Поезія Анни Ахматової світла, чиста, підвищена, гуманна, оптимістична. Це, мабуть, тому, що вона увібрала в себе все краще, що було в російській поезії та літературі XIX століття. Я захоплююсь тим, що з юних років Ахматова читала латинських авторів, знала французьку, німецьку, італійську, англійську мови. Вона була не тільки талановитою, але й мала гарну освіту. Погляди на життя — самостійні та незвичні. Поетичний голос ні з чиїм не можна сплутати, він самобутній і неповторний. </span>
<span>її поезія — це влучність думки, досконалість форми, глибина почуття. Прочитайте, промовте і заслухайтесь: </span>
<span>Ведь где-то есть простая жизнь и свет. Прозрачный, теплый и веселый... </span>
<span>Там с девушкой через забор сосед </span>
<span>Под вечер говорит и слышат только пчелы </span>
<span>Нежнейшую из всех бесед. </span>
<span>Понад усе вражає в Анні Ахматовій протиприродне поєднання тендітності, вічної жіночості, витонченості, незахищеності та ні з чим не порівняної мужності. </span>
<span>В її житті було так багато тяжкого, трагічного, але її душа виявилася сильною, високоморальною, величною: </span>
<span>Мне голос был. Он звал утешно, </span>
<span>Он говорил: "Иди сюда, </span>
<span>Оставь свой край глухой и грешный, </span>
<span>Оставь Россию навсегда". </span>
<span>Но равнодушно и спокойно </span>
<span>Руками я замкнула слух, </span>
<span>Чтоб этой речью недостойной </span>
<span>Не осквернился скорбный дух. </span>
<span>Патріотизм і мужність — пафос поезії Ахматової воєнних років. У перші дні війни це вона звертається зі словами присягання до жінок Вітчизни: </span>
<span>И та, что сегодня прощается с милым, </span>
<span>Пусть боль свою в силу она переплавит. </span>
<span>ы детям клянемся, клянемся могилам, </span>
<span>Что нас покориться никто не заставит! </span>
<span>Ахматова свято вірить у неминучість Перемоги, у стійкість російського народу та в безсмертя російського слова: </span>
<span>Не страшно под пулями мертвыми лечь, </span>
<span>Не горько остаться без крова, — </span>
<span>И мы сохраним тебя, русская речь, </span>
<span>Великое русское слово. </span>
<span>Свободным и чистым тебя пронесем, </span>
<span>И внукам дадим, и от плена спасем </span>
<span>Навеки! </span>
<span>Саме сила духу, віра у свій народ у поєднанні з великою поетичною майстерністю дали можливість Анні Ахматовій піднятися до поета народного. З народом вона ділила усі прикрощі та радощі, завжди була поруч у найтяжчі хвилини життя: </span>
<span>Нет, и не под чуждым небосводом, </span>
<span>И не под защитой чуждых крыл, — </span>
<span>Я была тогда с моим народом, </span>
<span>Там, где мой народ, к несчастью, был.</span>
Бабусi - (-0-0-0)
(бабусi)
гол.-(а,у,i)
приг.-(б,б,с)
приг.дзв.-(б,б)
приг.гл.-(с)
щось-(--0-')
(шчос')
гол.-(о)
приг.-(ш,ч,с')
приг.гл.-(ш,ч,с')
<em>1.На правило написання ненаголошених голосних.</em>
А земля лежить медова,а поля пожаты мрыють,на городах достигають гарбузи зеленоребрі.Лісів багрець торкнувся вересневий.Минає літо.Із континентів чорної землі летять у рудні гнізда птиці.Мир та лад-великий клад.
<em>2.Вживання м'якого знаку.</em>
Хто не любить книжок?А давно колись на світі книжок не було,бо люди не вміли їх робити.Вояцький щит-знаряддя вояки.Зроби сьогодні те,що хочеш відкласти на завтра.Скільки вірьовку не плети,а кінець їй буде.
<em>3.Вживання апострофа.</em>
Яке незвичайне в тебе ім'я!Як нагнав його з подвip'я після першого грому,то оце тыльки зараз об'явився.За таким клопотарством і літа, і брови зав'януть.Того дня п'ятниця припадала на свято.Не їсть, не п'є,а ходить і б'є.
