1. Посадка деревьев.
2. Дети труженники
3. Вечный памятник
вот это план, и он составляется к каждому абзацу а не предложению
-Привіт!
- Привіт!
- Як утебе справи?
- Добре, а у тебе?
-Теж.
-О котрій годині ти підеш до школи?
- О 8 годині, а ти?
-Також.
-Зустрінемось завтра!
-Добре.
-Бувай.
-Бувай.
Дуже швидко пробігло спекотне літо, і тепер лісові ділянки, галявини, струмочки і ставки підпорядковані до вересня. Вранці вже прохолодно, а вдень гріє сонечко. Воно ще нагадує про літнє тепло. Після довгої виснажливої роботи відпочивають поля, зібраний урожай в садах. Тепер скрізь усе сповнене прохолодою осінніх місяців. Часто на небі з’являються сірі хмаринки, мрячить нескінченний дощик. Ніби поринувши у думи, затужив безмовний ліс. Скоро на деревах не залишиться жодного листочка, гілки не будуть захищені від бездушних дощів і морозів. <span> Ось кленовий листочок не поспішаючи вальсує в повітрі. Ніби поринувши у думи перед довгими зимовими сновидіннями, сумно поскрипує немолодий вже дуб. Навколо одягненого в мох трухлявого пенька розташувалися стрункі опеньки. Їх тут дуже багато, всі вони так і хочуть потрапити в кошик. Травка вся зблякла і опустилася до землі, і лише крихітні червонуваті зірочки вересу приносять радість.
Ми бачимо, як високо в небі на прощання кружляють журавлі. Вони прямують у теплі краї і сумно курличуть про те, що прийшла осінь. У такі миті нам стає сумно, ми починаємо розмірковувати про наше призначення у цьому прекрасному світі.</span>
День-ніч,боягузтво-сміливість,весна-осінь,горе-радість,багатство-бідність,ненависть-любов
Дерева-корінь, м-суфікс, а -закінчення.
