Герой народної казки часів Київської Русі, записаної в кількох варіантах
в різних областях України, Білорусі та Росії. Ставлячись до широко
поширеним сюжетом змееборства, казки про Кожемяке мають ту спеціальну
межу, що герой-змієборець раніше вчинення звичайного подвигу — вбивства
змія і звільнення царівни — дає докази своєї богатирської сили,
розриваючи кілька складених разом бичачих шкур<span>.</span>
Грицько - дракон, який відрізняється від всіх своїх сородичів. Добрий, привітний, дружній, та навіть поет, який нікому не бажає зла.
Пустельник - добрий чоловік, який навчає Грицька грамоті. Самотній.
Князь - егоїстична та хитра людина, яка готова зробити все заради втілення своїх інтересів у реальність. Не вміє дружити, і лише втративши все що мав, розуміє свої вчинки.
про то что он был очень скупой , и очень жадный даже по отношению к себе самому, ведь все что приносили ему люди он прятал в отдельную комнату , и не прикосался к тем вещам , даже деньги "гнили".
Люди різняться не лише за своєю зовнішністю, характером, походженням, але й за іменами, прізвищами, по батькові. До речі, ці складники називають особовою назвою. Іван Якович Франко писав в одній роботі, що особова назва – вірний товариш, що супроводжує нас усе життя. Однак мало хто знає походження свого імені та його значення.
Імена людей – це часточка історії кожного народу. У них відображене все: побут, і вірування, і сподівання, і фантазія, і художня творчість. З раннього дитинства й упродовж усього життя жодне слово людина не чує так часто, як своє ім’я.
Більшість антропологів уважає: ім’я може впливати на особистість і, як наслідок, визначати деякою мірою долю кожного. Залежно від цього треба дуже обережно й відповідально підходити до вибору імені. Не бажано називати дитину на честь героїв улюблених телесеріалів чи іменем одного з батьків.
Обираючи ім’я, потрібно також зважати, якою мірою воно суголосне з іменем по батькові. Існують такі сполучення, що звучать досить смішно або їх важко вимовляти. Що ж , можливо, ім’я спрямовує нас, але людина сама повинна визначати мету й спосіб власного життя, гідно несучи своє наймення як своєрідну емблему особистості.
Погас веселое красочное лето, и осень стала хозяйкой в лесах, полях, на речках и прудах. Утром уже непривычно холодно, а днем еще, словно в память о лете, солнышко весело пригревает. Во всем чувствуется прохладное дыхание осени.
Серое небо все чаще покрывают низкие и тяжелые облака — моросит надоедливый дождик. Деревья сбросили свой наряд. Старый дуб скрипит на опушке, как будто задумался перед продолжительным зимним сном. А возле покрытого мхом пенька выстроились в строку ровненькие и стройные опята. Пожелтевшая трава припала к самой земле.
Все это и является признаками прекрасной поры года, воспетой в песнях и написанных в стихах. За это я и люблю эту незабываемую, прекрасную, золотую пору года осень !