<span>Постукала осінь у моє віконце.
Прийшла золотава осінь-художниця. Прикрашає світ різними барвами. Ніхто не заперечить, що в неї гарний смак. Бо тільки вона може так добре розфарбовувати листя дерев, кущів...
Осінь - чарівниця! Тільки вона може так майстерно поєднувати у одному листку і червоний, і багряний, і золотий, і ще багато різних кольорів. Осінь - найгарніша пора року! Бо коли приходить осінь все навкруги в останнє перед довгим сном вдягає свої накращі сукні та костюми. Все навкруги в мить перефарбовується в веселку... і стоїть так до самої зими.
За це я дуже полюбляю осінь!
Пробачте що скопіювала, просто вирішиладодати ще речення і побачила що ви ще писали питання, те ж саме! :)
</span>
<span>Вольф - субтропічне рослина, водиться в Північній і Західній Африці, Азії, Америці. Всього на Землі налічується 17 видів цієї рослини. Вольф складається з кулясто-овального стеблинки 0,3-2,0 мм в діаметрі, листя і коріння немає. Ці кульки вільно плавають на поверхні води, споживаючи розчинені в ній поживні речовини. Цвіте Вольф дуже рідко і її квіти, величиною з шпилькову голівку, є найменшими у світі</span>
Дієслово, наказовий спосіб. мабуть все....
Українська земля завжди була пожадливою ділянкою для інших країн. Для жителів України- це сфера діяльності, виробнича галузь і таке собі "поприще".або й навіть фронт, адже люди завжди "воюють" з шкідниками і бур*яном.
Поля, лани, ниви- ось гордість нашого краю. Всі ми проходимо не одне поприще, коли обробляємо нашу царину, намагаючись вкласти найкраща, шоб в кінці отримати гарний врожай.
наше життя, наче прена. Погодьтесь!! Люди зажди протистоять чомусь. Нехай навіть звичайним повсякденним труднощам. Не завжди перемога за нами, але ми зможемо, щоб в кінці нашого поприща ми змогли оглянутися і побачити великий врожай наших прожитих літ!!
Цінуйте кожну мить свого життя!
Адже ніхто не знає, скільки кожному з нас залишилося жити. Хтось проживе до ста років, інші - ні. Але скільки б не залишилося, цього все одно замало, бо життя таке привабливе і стільки хочеться зробити і побачити!
На жаль, можна сказати, що багато людей не живуть, а планують жити у майбутньому. Ось закінчу школу... ось отримаю вищу освіту... ось знайду гарну роботу... ось куплю житло та авто... А життя тим часом минає.
Тому, прагнучи до мети, не варто забувати насолоджуватися кожним днем, часом, хвилиною, миттю життя. Це так приємно - посміхнутися вранці сонячному промінчику, побажати доброго ранку батькам, сказати добре слово сусідці. Помилуватися хмарками, що приймають різноманітні форми. Порадіти гарному дню. Живіть тепер. Зустрічайтеся з друзями, спілкуйтеся, кажіть близьким, що ви їх любите.
Звісно, кожна людина згадує про минуле та планує майбутнє, але ми живемо "тут і тепер". Тільки від нас залежить, чи будемо ми отримувати задоволення від життя або поведемо його у мріях про те, як ми заживемо коли-небудь.