Епітети: «білий камень», «бідні невільники», «святий день», «тяжка неволя», «розкіш турецька», «лакомство нещасне», «тихі води». Метафора: «сльозами проливали». Повтори: «…стояла темниця кам’яная»; «…козаки, ви, бідні невольники»; «Словами промовляли, Сльозами проливали»; «…дівкабранка, Маруся, попівна Богуславка.»
Риторичні оклики: «Козаки, ви, бідні невільники!», «Гей. Козаки, ви, бідні невільники!», «Як ти нам святий Великдень і сказала!», «Тільки города Богуслава не минайте!», «…Между мир хрещений!», «Пошли, Боже, на многая літа І до конця віка!». Риторичне запитання: «Чи ви знаєте, Що в нашій землі Та й день затепера»
Толик бешкетник але хлопчик помічає багато важливих речей і стає їх цінувати товаришувати відповідати за молодших і слабких та стає добрим веселих хвалькуватим мрійливим відповідальним та справедливим
Весна как мама
основная мысль имеется в том что здесь россказуется о заботе и желании чего-то большего с весной ,она как мама веселая и дарит краски в нашу жизнь
Легко это и просто прочитай заного