<span>Отруйними називаються рослини, що містять такі хімічні речовини, які, потрапивши в організм людини або тварини, викликають отруєння.</span> Отруєння може призвести до тяжкого захворювання і навіть до смерті. <span>Для самої рослини отруйні речовини мають велике значення.</span> <span>Вони захищають рослину від тварин, які могли б з'їсти його стебла, листя, коріння та насіння.</span>
Склад утворюють голосні звуки. кількість складів у слові залежить від кількості голосних.закриті що закінчуюютьсч на приголосний звук : гол-ка,мор-ква
віддкритий склад,що закінчується на голосний зкук : га -ї , шко - ла,
зе - мля. зміна наголосу може змінювати значення слова : зам'ок (на двері ) і з'амок ( будівля ).
Елементами виразного читання є:дикція,наголос,орфоепія,дихання
1) дихання — фізіологічної основи мовлення;
2) голосу— головного, інструмента читця;
3) дикції — чіткого вимовляння звуків, слів, виразів;
4) орфоепії — правильної літературної вимови.
5)наголос-правельне наголошення слів
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/3109108#readmore
Мені дуже сподобався перший куплет цієї пісні,тому що в ньому співається про те,як козак чекає дівчину на березі річки,а вона була в нього на човні. Другий куплет трішки сумніше за перший,тому що там є такі рядки :" Як ми любили та й розійшлися, тепер навіки зійшлися знов". І мій найулюбленіший куплет третій : у ньому є дуже красива метафора:" Ви ж мені,очі,вік вкоротили,де ж ви навчились зводить людей". Є дуже багато родинно- побутових пісень,але найбільше до душі мені саме цей вірш.
Нещодавно ми читали оповідання "Федько-халамидник", яке написав Володимир Винниченко. Цей твір, а особливо його фінал, справив на мене велике враження.
Володимир Винниченко розповідає про двох хлопчиків — Федька, сина бідного робітника, і Толю, дитину заможних батьків.
Федько-халамидник був дуже чесним і ніколи не брехав. Вадою хлопчика було те, що він заважав іншим дітям спокійно гратися, зчиняв бійки, робив шкоду сусідам. Проте Федько заслужив повагу однолітків, бо був справжнім другом і ніколи не видавав товаришів. Толя був делікатний, ніжний, сумирний. Він завжди був охайний, причепурений, а у двір виходив боязко й поводився тихо.
Одного дня хлопці пішли подивитися, як іде по річці весняна крига. Толю не покликали, але він все одно пішов. Федько вирішив перебратися по хитких крижинах з одного берега на інший і зробив це. Толі здалося, що він теж здатний на такий вчинок: хлопчик ступив на кригу. І тут сталося нещастя. Федько допоміг Толі, і той, як стріла, вилетів на берег. Упевнившись у власній безпеці, Толя навіть не подав палиці своєму рятівникові, тому що боявся опинитися в воді. Інші хлопці кинулися до Федька й витягли його На берег. Коли Федько-халамидник, геть мокрий та синій від холоду, теж був у безпеці, йому навіть не дозволили сказати правду. Толя ж підло звалив вину на Федька. Про те, щоб подякувати своєму рятівникові, Толя навіть не подумав.
Безперечно, Федько-халамидник повівся благородно, врятувавши товариша не тільки від наглої смерті, але й від батьківського покарання. Толя виявився черствою й зовсім байдужою до чужого нещастя людиною. Ще Толя — брехун і негідник. Коли Федько захворів на запалення легенів і помер, цей боягуз, обдуривши матір Федька, забрав чижика. А коли на цвинтарі ховали нещасного Федька, Толя спокійно грався з пташкою й не відчував ані жалю, ані смутку, ані докорів совісті.
Поведінка Федька викликає в мене захоплення, а поведінка Толі — справжнє обурення. Замість того, щоб берегти такого вірного товариша, Толя став причиною смерті Федька. Байдужість Толі майже лякає мене
