Шановний Дон Кіхот! Нарешті я прочитала один з найцікавіших в світі літературних творів - роман М. Сервантеса «Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанский» . Мене вразив твій образ - образ головного героя роману. Збіднілий ідальго з Ламанов, начитавшись романів, уявив себе доблесним лицарем, назвав себе Дон Кіхотом, а свого кконя- благородним іменем Россінант, обрав дамою серця просту дівчину з сусіднього села Альдонсу Лоренса, придумавши їй милозвучне ім'я Дульсінея Тобосская. І як доблесний лицарю, ти «приладнав на голові свого латаній шолом, надівши на руку щит, схопив списа» та й «поїхав блукати світами кінно та збройно» , «боротися зі всілякого роду несправедливістю» . На перший погляд, ти здаєшся диваком, прагнеш знищувати несправедливість у світі, але майже всі твої справи, всупереч добрим намірам, обертаються проти тебе або проти тих людей, яких ти захищаєш. Перша ж подорож новоспеченого лицаря закінчилося тим, що його побили. Каторжники, яких звільнив благородний ідальго, опинившись на волі, побили тебе каміннями і обібрали. І ти, Дон Кіхот, не переймаєшся через те, що в тебе забрали речі, - журишся, «що люди, яким стільки добра зробив, такого накоїли лиха» . У тебе добре серце, та ти завжди залишається вірним своїм ідеалам. Дон Кіхот не може навіть уявити собі, що хтось може не дотримуватися свого слова. Ти - лицар сумного образу, прагнеш зробити життя кращим, фантазуєш, навколишній світ бачиш крізь призму поезії. Мені дуже симпатичний твій образ доблесного лицаря, Дон Кіхот. Якщо б не було в світі таких людей, наше життя було б набагато біднішими. Поза сумнівом ти і Санчо Панса викликаєте щиру симпатію. Твій образ почав символізувати прояв кращих і благородних намірів при повному відриві від дійсності. Саме ти затвердив новий термін «донкіхотство» , який має реальне значення і прояв цього явища в реальному житті. Людям слід час від часу замислюватися про те, чи немає розбіжностей між їх бажаннями і можливостями, між реальним та ідеальним. <span>Тому популярність роману переживає століття.</span>
"Приключения Гекльберри Финна" - очень увлекательная повесть. Но вот ни с какими яркими цветами её содержание не ассоциируется. Наоборот, цвета преобладают более темные - черный, серый. Вот пример: все самые главные события в произведении происходят темной ночью. По ночам он с негром Джимом плывут по реке. Одной очень тёмной ночью путешественники не успевают разминуться с идущим навстречу пароходом, и плот тонет. Кроме того, многие герои повести - негры, черные люди, которых много живет в штате Миссури.
Винни-Пух – сказочный персонаж, который обладает довольно крупной (кругловатой) комплекцией тела, имеет интересные и одновременно смешные уши. Имеет необычайно добрый и наивный характер, очень скромный, а так же глуповатый медведь, который в сказке постоянно об этом напоминает окружающим “в голове моей опилки не беда”, но, несмотря на это обладает превзойденной фантазией и изобретательностью,а иногда даже философствует. Пятачок боится темноты, но иногда преодолевает свои страхи. Пятачок живёт в очень большом доме в середине букового дерева , <span> а иногда даже философствует. </span>
Рыбаки северной Норвегии знают о чудесных островах в открытом море. Открываются они только чистым чердцам, попавшим в бурю
Стойкому рыбаку Маттиасу жилось трудно, но он не роптал на судьбу. Каждый день без устали выходил он в море, чтобы прокормить большую семью.
Однажды удача улыбнулась ему - улов был богат настолько, что рыбак проглядел приближение бури. Черные вороны ,напугавшие моряка, вывели его лодку к чудесным островам. Пришедший в себя рыбак сразу понял куда его забросила судьба. Тут он обрел новых друзей.
С тех пор как Маттиас пожил и потрудился на Ут-Рёсте, его судьба изменилась. Вороны сопутствовали ему в море. Удача и богатство пришли к сильному, трудолюбивому и доброму моряку.
Чацкий был согласен работать добровестно, но ему не нравится когда им помыкают, словно он собачка. Он бы и рад служить Отчизне, он патриот. Но вот прислуживать кому-то, изображать из себя недалекого человека он не согласен. Поэтому и уезжает заграницу.
