<span>Я не люблю осінь!Тому що з осінью приходить розчарування і сум.
Ось-ось ще ми купались у променях сонечка:)так я мабуть люблю сонце:)а
вже йдеш по пустинним алеям,під ногами сухе листя-це чарівна краса,але
сумна…ти розумієш,що все заради чього ти жив літом і весною,во все, що
ти вірив пішло з ними!
<span> Я не люблю брехню! Мабуть-це саме
страшне, коли тебе обманює близька людина. Брехня не робить людину
краще, вона заплутує тебе! Очі-це те що саме правдиве у людини. ПО ним я
завжди побачу правду.. ВОНИ ДЗЕРКАЛЬНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ ДУШІ!
</span></span>
Ответ:
Добре - обставина, йде - присудок, сніг - підмет, не тане - присудок.
Объяснение:
1. розповідне речення.
2. Неокличне.
3. Стверджувально-заперечне
4. Просте
Двоскладне
Поширене
Ускладнене однорідними присудками
Київський університет імені Тараса Шевченка
<span>Історія ця сталася особисто зі мною, і за її достовірність ручаюся. Їхав я одного разу в автобусі і став мимовільним слухачем розмови за моєю спиною. Судячи з усього, зустрілися колишні колеги (молоді люди 30 років), коли разом працювали в одному з численних НДІ. Між ними відбулася така розмова: - Ну як ти, все ще там? - Так, все в тому ж відділі. - А хто ще залишився? - Електронник Сергій, прочнист Павло Васильович. Пам'ятаєш їх? - Ну так, так, звичайно. Ну, а в тебе що нового? - А пам'ятаєш Оленку, таку худеньку, з палітурної? - А таку кривоногую і худу як смерть... Пам'ятаю, пам'ятаю. - Так, так я на ній одружився... Незручне, напружене мовчання друзів і важко стримуваний сміх мимовільних слухачів діалогу.</span>
