Читати - читаючий
писати - пишучий
малювати - малюючий
думати - думаючий
прикрашати - прикрашаючий
допомагати - допомагаючий
старатися - стараючий
старіти - старіючий
лисіти - лисіючий
штовхати - штовхаючий
ламати - ламаючий
вроде так
Понавигадувати - по, на, ви - префікси, гад - корінь, ти - закінчення
У мене є маленьке цуценя. Його кличка Томмі. Це непородиста собачка. Він має не довгу шерсть світло-коричневої масті. Він, мабуть, ще немає рочка. Зовсім маленький. Унього дуже маленькі очка й вушка. Але навигляд "ангелятко".
Я його знайшла на вулиці, коли поверталася з магазину. Він виглядав дуже бідолашним."Мабуть прогнали з дому"- зразу подумала я. Я знала, що батьки мені не дозволять залишити його, хоча мені цього так хотілося.Ішовши додому, я помітила, що цуценя йде за мною. Воно мені зразу сподобалося тому я не витримала і привела додому. Мама була не задоволеною мною, але як тільки побачила це миле личко, зразу дозволила мені його залишити.
Я довго думала чому? Чому таке прекрасне стіворіння прогнали? Виявляється Томмі може побачити на столі щось смачненьке і скоренькопоки ніхто не бачить по ласувати. Але ми його поступово привчили не смакувати тим, чим не треба. Через його слухняність ми ще більше його любимо.
Мабуть, у кожного вдома є домашній улюбленець. В селі це не тільки улюбленці, але і невід’ємна частина домашнього господарства. Важко уявити подвір’я без собаки-сторожа… Так повелося в нас в селі, що собаки мають більшу повагу, ніж коти, мабуть через свою вірність, а котики завжди страждають через свій злодійський та лінькуватий характер..Тому в нас кожен собака мав особливе, яке тільки йому підходило, ім’я, а от коти були і є всі Мурчики…
Перший пес якого я пам’ятаю – це Барсік, світлий і кудлатий, він був дуже добрим та терплячим (особливо до нас, дітей), навіть не знаю, хто перший появився, я чи він…:)
<span>Далі у нас був Кудлай, з яким пов’язано усе моє дитинство.
</span><span>Кудлай був безмежно добрим…тому при його сторожуванні обікрали дідову комору…але Кудлай ніколи не пропускав можливість піти з нами на гриби, або пасти корови, і чомусь найбільшим ворогом Кудлая була корова КрАса)) На жаль на своєму 13-му собачому році життя він нас покинув…</span>
<span>Снігур-невеликий птах, трохи більший од горобця. Його голова довкола очей та дзьоба чорна, ніби шматочок вугілля. Майже половина пір’я теж має такий самий колір, але вже з металічним відблиском. На спині та під хвостом вона має біле пір’я. На грудці та позаду голови сірі вставки, але це тільки у самців. Наче замерзнувши од морозу, вони мають червоні щічки та шийку під дзьобом. Червоними також є боки та животик. </span>
