Моя хатина , дуже красива.Я її неймовірно люблю
1. Сірники не чіпай - в них вогонь.
2. Не май звичку сірники носити в кишені.
3. Сірник невеликий - вогонь велетень.
4. Вогонь наш друг, та не завжди, чекати можна і біди.
5. Хай пам'ятає дітвора, що газ та сірники - не гра!
6. Від іскри пожежа розгоряється.
7. Маленька іскорка - велике полум'я шукає.
8. Поки іскра в попілу, тоді і гаси.
9. Не шуткуй з вогнем - обпечешся.
10. Іскру гаси до пожежі, лихо відводь завчасно.
11. Малюк з сірниками пустував, потім в лікарні перебував.
12. Від маленької іскорки - велике лихо.
13. Коробка сірників, хоч і мала, багато може спричинити зла.
14. Летіти, як на пожежу.
15. 3 вогнем не жартуй, воді не вір, із вітром не дружи.
Словосполучення можна відредагувати так: створено захід
У людини в усіх віках повинне бути відчуття власної гідності.Це стосується і людини сучасного світу.Почуття власної гідності - один з найбільших моральних цінностей людства.Варто відзначити,що ця категорія цінностей існувала в людей не завжди.Люди відчайдушно боролися за неї тисячоліттями. Отже,гідність людям потрібна людям завжди.навіть зараз.
<span>Текст песни
Юлия Альбах - Небо над нами<span>Сто путей в сто дорог.
Сто надежд любви промчалось мимо.
Как же ты одинок.
Так скажи мне мой любимый.
Не молчи, я хочу услышать голос твой, а мы?
Мы с тобой згорим невольно.
Выше нас ведь только небо.
Раскажи мне это - жизнь планета, жизнь планета.
Небо над нами, кружиться над головаими.
Я же всё знала, когда к тебе возвращалась.
Небо над нами, кружиться над головами.
Я же всё знала, когда к тебе возвращалась .
Сто тревог в сто дорог
Сто ответов лжи, там нет нас милый.
Почему так жесток?
Мир который мы творили.
Ну давай, возьмём билет обратно,
Где душа, так парила сладко сладко.
И на белых тех страницах.
Мы напишем снова - наши судьбы, наши лица.
Небо над нами, кружиться над головаими.
Я же всё знала, когда к тебе возвращалась.
Небо над нами, кружиться над головами.
Я же всё знала ,когда к тебе возвращалась .</span></span>