<span><span>Привіт, любий друже. Я так довго чекала твого листа, а ти не пишеш. Не знаю чому і питати не буду. Я навіть на тебе не ображаюсь, напевно справ багато... У мене теж життя кипить - справи, справи. Взагалом все чудово, та знаєш, чомусь на серці важко. Просто хочу тобі дещо розповісти...</span>
<span>Якими ж важливими бувають листи. Хоча б по рядочку, хоча б по слову в них було, це не так важливо. Важливо лише те, що ти комусь не байдужий, потрібний, що хтось про тебе пам!</span>
<span>ятає. Зазирнеш у поштову скриньку, а там вже чекає на тебе біленький, такий довгоочікуваний лист, яке ж щастя охоплює серце! Та чи часто так буває? Кожного дня, подекуди, навіть, по кілька разів, зазираєш, з надією, а там... пусто. Сумно стає, якось боляче, хоча в серці ще живе надія на "завтра". Ось завтра, завтра обов!язково його принесуть. Ось так і сподіваєшся з дня у день. Добре, коли сподівання все ж таки виправдовуються звичайнісіньким листом, а от коли ні...</span>
<span>Дивно… якийсь лист, якийсь шматочок паперу, змушує битися серця людей частіше. І у такі моменти вже не важливо хто ти: старенька мати чи молодий парубок, міністр чи звичайний громадянин. Ми люди, і всі ми однакові, коли чекаємо. Різниця лише в тому, що хтось все ж таки дочекався, а хтось... </span>
<span>Невже байдуже? Але я так не хочу вірити в те, що комусь "на іншій стороні листа" байдуже. Я вірю, що і тобі, мій друже, не байдуже. І я буду чекати, я буду дуже чекати твого листа. </span>
<span>Пиши мені.</span>
<span>Злюбовью, твій друг.</span>
</span>
Глибокий - глибший, найглибший, дорогий - дорожчий, найдорожчий,
вузький - вужчий, найвузькіший,
високий - вишчий, найвищий.
Я обожнюю допомагати моїм батькам!
Наприклад, коли мама миє посуд я завжди хочу їй допомогти. Звичайно я прибираю свою кімнату ''Ідеально'', щей інші кімнати нашого дому (нашої квартири). Якщо й посчастить, то тато кличе допомогти помити авто.
Мої батьки люблять мене не лише за те що я їм допомагаю, а ще за те що я в них є!
Слово вишивка?
или какое?
1 завдання
Посадіть біля хати калину
Якщо хочете їсти калачі не треба сидіти на печі
Діти, зберігайте рідну природу
б.
У синьому , високому небі пливуть пухнаті хмарки?
2завдання
Широкі , безкраї природи
Легке, м'яке повітря ,напоєне сонячними променями.
Воно ніби хвилюється , переливається ясною блакиттю.
П'янкий аромат степових трав освіжає увесь простір.
5завдання
У лісі росли берези , дуби, клени , осоки.
Повітря було чисте, вологе , свіже.
А скільки під ногами грибів- боровиків, краснюків, опеньків.
Весело співали дрозди, солов'ї
6завдання
Восени, людина, калачі, золото, початок