рыбы-планктон или мелкие водоросли(насекомые)
земноводные-например черфяги питаются кожей своей матери
пресмыкающиеся-насекомые
птицы-мать вырыгивает еду переработаную и этим кормит малыша
млекопитающиеся-молоком матери
Для двудольных растений характерен стержневой тип жилкования. А жили для них, как сосуды дрянь нас. У них по ним течёт их "кровь" и по жидкая проходят пит. вещества
От гортани птиц отходит длинная трахея,которая делится на 2 центральных бронха.
Умови існування живих організмів – це наявність води,
світла, повітря, продуктів харчування. Усе живе на планеті завжди
пристосовується до різних умов існування. У нашій місцевості умови
змінюються зі зміною пір року. Активний розвиток рослин починається
навесні й триває протягом усього літа. Саме в цей час рослини отримують
достатню кількість тепла, світла й води. Восени їх розвиток поступово
припиняється. У дерев опадає листя. Однорічні рослини гинуть. У ґрунті
залишається тільки їхнє насіння, яке проросте наступної весни. У
багаторічних трав відмирає наземна частина рослин і зберігаються тільки
підземні органи – кореневища або цибулини. Восени зменшується, а взимку і
зовсім припиняється надходження води та поживних речовин із ґрунту.
Дерева
покриті листям лише влітку. Їх стовбури й гілки захищені від
випаровування води взимку досить товстою корою, а бруньки в більшої
частини дерев – щільною смолистою лускою. Вічнозеленими залишаються
тільки хвойні дерева.
У рослин сформувалися різні
пристосування до умов існування. Наприклад, рослини, які живуть у
посушливих місцевостях, під час дощів запасають воду в листі та стеблах
(кактуси, алое). В одних рослин листя перетворилося на колючки, листя
інших має грубий восковий покрив, що дозволяє їм ощадливо витрачати
воду. Деякі рослини (саксаул, верблюжа колючка) дістають воду з великої
глибини завдяки дуже довгому корінню.
Території поблизу екватора –
це найтепліші райони нашої планети, де завжди тепло і часто випадають
дощі. Тому рослини тут ростуть швидко й густо.
У багатьох тварин
восени накопичується шар жиру, а хутро стає густішим, наприклад, у
лисиці, вовка, зайця, лося. Деякі тварини впадають у сплячку, і тоді всі
процеси життєдіяльності в них уповільнюється. Наприклад, ведмідь,
їжаки, ящірки, змії, байбак.
Тварини, які живуть у ґрунті,
пристосовані до життя в умовах недостатньої кількості світла. Так, кріт
має своєрідну будову передніх лап, кисті його сильно розвинені й
перетворені в лопати, якими він розгрібає землю. Коротке, але густе
бархатисте хутро крота захищає його шкіру від контакту з землею. Очі в
крота дуже малі й недорозвинені, але вада зору компенсується добрим
нюхом. Вушних раковин немає: вони заважали б кротові просуватися у
вузьких підземних ходах.
Найхолоднішими місцями планети є
Північний і Південний полюси. Небагато тварин змогли пристосуватися до
постійного холоду й оселитися там. Так, Південний полюс – це батьківщина
пінгвінів, яких захищає від низьких температур щільне пір’я з пухом і
жир. Білі ведмеді, кити й тюлені – теж мешканці полюсів.
Риби –
мешканці водного середовища – добре пристосовані до життя у воді. Так,
для дихання розчиненим у воді киснем вони мають спеціальні органи
дихання – зябра. Для переміщення у воді на тілі риб існують такі органи
руху, як плавці, а тіло зазвичай обтічної форми.
Певні птахи здійснюють перельоти на великі відстані в інші, тепліші, краї.
Значение географии в деле охраны природы, рационального использования природных ресурсов и устойчивого развития территорий Российской Федерации трудно переоценить. Географические науки обладают множеством возможностей для оценки экологического состояния природных комплексов, для выработки рекомендаций по рациональному освоению природных ресурсов и устойчивому развитию различных в физико-географическом и экономико-географическом отношениях регионов нашей страны.
Разработка физико-географических основ природопользования - одна из основных проблем современной физической географии. Правильная организация природопользования требует всестороннего учета и оценки природно-ресурсного потенциала экономико-географами, а антропогенное воздействие на ландшафты - предмет исследований геоэкологов.
Освоение природных комплексов - водных, лесных, земельных и иных ресурсов географической оболочки - основывается на разработанном географами принципе соответствия хозяйственной деятельности природным особенностям территории. Недооценка этого принципа в прошлом привела к тому, что на территории России сокращается площадь лесов, приходят в негодность некогда плодородные земли, загрязнение ее водного бассейна, поверхностных и подземных вод привело к резкому росту заболеваемости населения.