Ми усі громадянини своєї держави і маємо власні права та обов'язки перед владою, яка диктує нам свої закони,котрі ми повинні виконувати.
У цьому випадку це є факт правопорушення майнового плану . Ситуація розглядається виключно через відшкодування матеріальних збитків (цивільне право )
1) Якщо у Антона є відповідна сума грошей , то збиток повинен відшкодувати він .2) Якщо ж у нього немає відповідної суми , платять його батьки (піклувальники ) Згідно статті 33 п. 3 Цивільного Коексу України неповнолітня особа (14 - 18 років) самостійно несе відповідальність за шкоду , завдану нею .
А)собственник конечно же владелец,но в его доме живут люди которым принадлежат квартиры значит в теории они тоже имеют права на этот дом.
Б)юридические права -собственность владельца,принадлежность жил площади другим людям
моральные-ну как то не очень сносить дом в котором живут
Нет,в соответствии со статьей 94 Семейного кодекса РФ несовершеннолетние, нуждающиеся в помощи внуки имеют право на получение в судебном порядке алиментов от своих дедушки и бабушки, обладающих необходимыми для этого средствами, в случае невозможности получения содержания от своих родителей.
Получение содержания от бабушки и дедушки возможно только в случае отсутствия обоих родителей.
Суть цього конституційного права полягає в гарантованій державою
можливості кожного громадя-нина безпосередньо звертатися, направляти
індивідуальні і колективні письмові звернення до державних органів,
органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб, під якими слід
розуміти також пропозиції про поліпшення їх діяльності або критику
недоліків у їхній роботі, що є важливим засобом ви-явлення і виправлення
порушень закону, допомоги щодо їх усунення і попередження.У
зв'язку з розглядом вказаного права є необхідність підкреслити, що
положення ст. 40 Конституції стосується не тільки громадян України.
Тобто відповідним правом наділяються як іноземці, так і особи без
громадянства. Причому ця стаття не передбачає ніякої можливості
обмеження встановленого права. Підняття цього права на рівень
конституційного свідчить, що воно розглядається як дуже важливий
інструмент функціонування демократичного суспільства, внаслідок чого
відповідні обов'язки органів державної влади, органи» місцевого
самоврядування чи службових осіб посилюються.Порядок розгляду
звернень, пропозицій, заяв і скарг громадян регламентується законом
України. За встановленим порядком такі звернення мають розглядати ті
органи, до компетенції яких належать порушені в них питання. Якщо заява
надійшла до органу чи службової особи, до відання яких не належить
розв'язання питання, порушеного в заяві, то вони мають направити її за
належністю, повідомивши про це зацікавлену особу. В разі, коли таке
звернення відбулося на особистому прийомі, відповідна посадова особа
повинна дати необхідні роз'яснення.За
законодавством України звернення мають розглядатися в строк до одного
місяця з дня надхо-дження, а ті, які не потребують додаткового вивчення і
перевірки, - негайно, в усякому разі не пізніше 15 діб. У необхідних
випадках строки вирішення можуть бути продовжені керівником відповідного
органу, але не більше, як на місяць, при обов'язковому повідомленні про
це відповідної особи (осіб).Порушення встановленого порядку
розгляду, бюрократичне ставлення, а також переслідування громадян у
зв'язку з поданням звернення або за вміщену в них критику тягнуть
відповідальність винних осіб відповідно до чинного законодавства.<span>На
жаль, існуючий міжнародний та європейський досвід ігнорування анонімних
звернень поки що не знайшов конституційного чи законодавчого
закріплення.</span>