Калина - крисна, розлога , смачна,;
Вишня - стара, тендітна , бабусина;
Діалог матері та сина:
-Добрий ранок синку!
- Доброго ранку.
-Чому ти без настрію?
-Мамо можна я не піду сьогодні до школи?
- Чому?
- Мені там зовсім не подобається?
- Чому? Тебе хтось ображає?
-Ні. Мені скучно.
-Синку завали собі друзів. Ти ж тільки у першому класі.
-Само, а якщо зі мною ніхто дружити не буде?
-Чому? Будуть.
Прийшовши зі школи хлопчик радісний поділився з мамою проведенним днем у школі:
- Само дякую тобі велике.
- За шо?
-За те, що підказала мені друзів мені знайти.
-Бачиш як ти швидко друзів знайшов, тож просто завжди вірь у себе і свої можливості. Ти все зможеш.
<span>Хліб – це святиня. Його потрібно берегти.Не може
бути родина багатою, якщо в хаті немає хліба. Хліб – усьому голова.Хліб має
багато імен — бублик, булочка, паляниця, паска, пиріг...
Хлібом зустрічають гостей.Легкого хліба нема. Багато професій потрібно,
щоб хліб був на нашому столі. Важка праця хлібороба, мірошника, пекаря,
продавця. Ми повинні завжди ставитися до хліба з шаною та повагою, бо Хліб – це
Життя</span>
Між словосполученням і реченням існують істотні відмінності:
а) словосполучення — номінативна одиниця, речення — комунікативна, тому слово
сполучення входить у комунікативну систему тільки через речення;
б) словосполучення характеризується інтонацією називання, а речення -повідом
лення;
в) реченням може виступати й один повнозначний компонент, а словосполучення
складається як мінімум із двох;
г) у реченні реалізуються три основні типи синтаксичного зв’язку — предика
тивний, підрядний і сурядний, у словосполученні — підрядний і сурядний.
Однак не всі сполучення слів у реченні є синтаксичними словосполученнями.
Зокрема, не є словосполученнями предикативне ядро речення (Ліс шумить, Робіт
ники працюють, Трава зелена)’, аналітичні форми прикметників і дієслів (більш зна
чущий, буду писати)-, синтаксично нерозкладні конструкції і фразеологізми (Кривий
<span>Ріг, Новий Буг, гарбуза дати, тримати камінь за пазухою).</span>