Туман розсіявся над річкою, і зійшло сонце.
Моя бабуся — навдивовижу добра та чуйна людина. Незважаючи на свій вік, вона швидко й легко рухається, заразливо сміється.
<span> Здається, видатний російський письменник Л. Толстой сказав, що очі — дзеркало людської душі. І це справді так! </span>
<span> Очі часто виказують людей брехливих, із лихим серцем. Але це — тема іншого твору. </span>
<span> Очі моєї бабусі незвичайні. Що в них особливого? Вони невеликі, блакитні. Незвичайність їх полягає у тому, що вони молоді. Вони запально блищать, коли бабуся весела. І блиск їхній не тьмяніє, коли вона сумує. Отже, душа у бабусі молода. А це характерно не для кожної людини. Наприклад, моя сусідка, мабуть, бабусина ровесниця, дивиться похмуро і недоброзичливо. Очі в неї вицвілі, колір їхній визначити неможливо. Так само вицвіла і її душа. А шкода! Я вважаю, що кожна людина повинна намагатися якнайдовше залишатися молодою. Якщо це неможливо фізично, то залишатися молодим душею — людині під силу. Старіння — це вмирання, а життя — Божий дар, який треба вміти цінувати та радіти йому. </span>
<span> Моя бабуся мешкає у селі. У неї є невеличке господарство: город, кізочки, курочки і песик Жучка. Усе це потребує піклування та догляду. Моя бабуся дуже працелюбна. Я хочу підкреслити ще одну деталь у її зовнішності. Руки. Вони постаріли і вкрилися зморшками від постійної праці. Одначе вони сильні і вмілі. Ними бабуся не тільки всіх нагодує. Вона й шкарпетки вовняні зв'яже, і в хаті поприбирає, і Жучку свою приголубить. </span>
<span> Мені дуже подобається ім'я моєї бабусі — Анастасія. У перекладі з грецької воно означає «непосидько». Як усе-таки дивовижно личать людям їхні імена! </span>
<span> Коли у мене народиться донька, я дам їй ім'я Анастасія. </span>
Ось що у нас вийшло. Отримали 12б.
"Одного разу під час подорожі до міста ми з мамою зайшли до книжкової крамниці. Там на поличці стояла гарна книга. Вона мені сподобалась і матуся мені її купила.
Повернувшись до-дому я відразу почала її читати. Книга назиається "Чарівний ліс".В ній багато віршів та декілька оповідань. В кожному творі описується ліс, лісові тварини та рослини. Більш за все мені сподобався віршик про лісовий світлофор. Це вірш де гриб мухомор порівнюється з світлофором, який допомагає перейти стежку мурахам.
Я ще не закінчила читати цю книжку. Мені подобається її читати адже кожна наступна сторінка це нова цікава мандрівка до казкового лісового світу."
прикметник іменник дієслово прикметник іменник,дієслово займенник іменник.
[ в и с и дж у й е] -висиджує(Дж з'єднується однією дужкою зверху тому,шо позначає один звук)
Підмет: журавлі
Присудок: журавливо закурликали
Словосполучення: журавлі ( що зробили) закурликали, закурликали (як) журавливо, закурликали( як) по осінньому, закурликали(де ) вгорі