- Привіт, Марійко!
- Привіт, Сергій.
-Чому похмурий?
- Ееей, канікули закінчуються.
-Ой, і все? Це із-зі цього ти носа похнюпив?
-Ну так...
-Так в школі теж багато цікавого! Ти краще розкажи як ти провів свої канікули.
- Я відвідав Італію. Це така цікава країна, яка багато в чому відрізняється від нашої.
-Нічого собі. А я на море їздила і знайшла здоровенну медузу!!!
- Клас!!! А я ніколи не був на морі...
- Хех! А я в Італії!
- Давай на той рік здійснемо мрію кожного?
- Тобто?
-Я на море, а ти в Італію!
- Ахаха! Чудова ідея!
Основна думка - людина повинна думати про оточуючий світ, а не смітити у лісі - легенях нашої Землі
Прочитана мною книжка лежала на столі
(у) повітрі - поч.ф.- повітря, загальна назва, неістота, сер.р., ОДНИНА!, ІІ відміна, МЯКА ГРУПА, Місц.відм., СИНТАКСИЧНА РОЛЬ - ДРУГОРЯДНИЙ ЧЛЕН, ОБСТАВИНА.
А СКАЗАЛИ "У ПОВІТРІ", А НЕ "ПОВІТРЯ" - ЩОБ ВИЗНАЧИТИ СИНТИКСИЧНУ РОЛЬ ІМЕННИКА У РЕЧЕННІ!!!
Кожного дня я уявляю себе в майбутньому. Вам,мабуть,цікаво яким саме я його уявляю. Майбутнє в мене світле:мене оточують щирі люди,вони допомагають у скрутну годину,дають правильну пораду. Я - щаслива людина,яка має родину,роботу,освіту. Мене поважають на роботі, вдома кожного разу на мене чекають мої діти і любляча дружина. Мої батьки,хоч і живуть далеко від мене, підтримують мене і мою родину завжди.
Саме таким я хочу бачити в реальному житті своє майбутнє!