На земле - сущ. где ? н.ф земля. неодуш. нариц. ж.р ед. ч 1 скл, П. п.
Если хочешь, можешь у меня списать, если что-то поймёшь)
Завжди хотілося, щоб будинок, у якому я живу, був затишним, меблі була гарної й практичної, зручно розташованої. І головне, мені завжди хотілося мати будинку свою особисту кімнату – простір, на якому все було б розташоване так, як хочу я, як зручно мені. Торік моя мрія збулася – наша сім’я переїхала у свій будинок. Раніше ми жили в багатоповерховому будинку одного зі спальних районів нашого великого міста. Говорячи про цю квартиру, відразу згадую улюблений усіма фільм «Іронія долі». Помнете: однотипність квартир і навіть цілих мікрорайонів, інтер’єра квартир, у яких живуть люди. Все це послужило гарну службу героям фільму, але в житті така одноманітність, звичайно ж, стомлює. Тому мої батьки й вирішили переїхати у свій будинок
- Привіт, Ганнусю. Куди йдеш так рано?- Привіт, Оксанко. В мене сьогодні змагання. - А чим ти займаєшся?
- Я займаюсь бальними танцями.
- Нічого собі, я навіть не знала. Як давно ти танцюєш?
- З першого класу. Танці – це моє життя. А чим захоплюєшся ти?
- Я дуже люблю малювати.
- Так, я помічала, що ти на уроках постійно малюєш. А у якому стилі тобі найбільше подобається творити?
- Я люблю малювати пейзажі.
- Це має бути дуже гарно. А чим ти малюєш?
- Раніше – олівцями, а зараз перейшла на олійні фарби.
- А можна я якось прийду подивлюсь твої картини?
- Звичайно. А я тоді обов’язково прийду підтримати тебе на змаганнях!
- Домовились.
- Нехай щастить тобі сьогодні. Бажаю зайняти перше місце!
- Дякую, а тобі творчого натхнення!
- Бувай
Підготувати діалог про безпеку спілкування в інтернеті та телефоном пропоную так:
- Привіт, Марусю! Куди ти поспішаєш?
- Привіт, Світлано! Я йду на зустріч з одним хлопчиком, з яким познайомилась в інтернеті.
- Марусю, так не можна робити!
- Чого?
- Та це ж зовсім незнайома людина. Ти ж не знаєш, хто сидить по той бік монітору. Можливо, це заманив тебе у пастку злочинець.
- Ой, як страшно! Я навіть не додумалась. Тоді я нікуди не піду.
- Правильно. Ти хоч свою домашню адресу не повідомляла або якісь інші особисті дані?
- Ні, слава богу. Ми розмовляли телефоном. Тому я й повірила.
-
Треба знати певні правила спілкування телефоном і в інтернеті із
незнайомцями. Нікому не можна довіряти та необхідно дбати про свою
безпеку. В режимі онлайн так багато шахраїв та злочинців.
- Спасибі тобі, подружко. Може пройдемося?
- Підемо!